Всесвіт

Вчені з’ясували, що у Землі і Венери була «бурхлива» молодість

Така ж бурхлива, як у Місяця та інших планет внутрішньої Сонячної системи. Дослідники з США вважають, що ці висновки кидають виклик традиційним теоріям формування планет земної групи.

Фото canva.com/gettysignature/

Вважається, що планети, подібні до нашої, утворюються з дрібних об’єктів при формуванні зоряно-планетарної системи, шляхом злипання. Це схоже на на ліплення все більшої кількості снігу на кулю. Однак співробітники університетів Берна (Швейцарія) і Арізонського (США) вважають, що все проходило інакше. Свої висновки вони зробили на основі машинного навчання і тривимірного моделювання зіткнення гігантських об’єктів в космосі. Результати опубліковані в Planetary Science Journal.

«Ми виявили, що більшість таких ударів, навіть відносно повільних, випадкові — – заявив один з дослідників Едвард Асфауг. – Таким чином, ймовірно, неправильно думати про гігантські зіткнення — на зразок того, що, наприклад, сформувало місяць — як про одиничну подію. Швидше за все, їх було два”.

У моделюванні вчених Тея – гіпотетична планета розміром з Марс, – як і вважається, вдаряється об Землю, формуючи місяць. Але, згідно з новою версією, через мільйон років вона повертається і “доробляє” розпочате. Такий поворот, на думку дослідників, здатний пояснити ізотопну схожість землі і її супутника.

Сонячну систему можна представити у вигляді гравітаційного колодязя-воронки. Якщо кинути туди монету, вона не відразу впаде в центр-Сонце, – а зробить ще кілька витків навколо нього. І чим ближче до центру, тим швидше крутиться планета і тим коротші витки. Тобто чим ближче до світила, тим сильніше гравітація, яку відчувають планети: тому Меркурій, Венера, Земля і Марс обертаються навколо нашої зірки швидше, ніж Юпітер, Сатурн і Нептун.

Оскільки Земля знаходиться далі від Сонця, ніж Венера, ймовірність того, що до першої «прилипне» інший об’єкт, менша, ніж у другої. Згідно з моделюванням вчених, наша планета лише виступає в ролі щита, від якого подібні об’єкти «відскакують» і спрямовуються прямо до Венери, щоб злитися з нею. Таким чином, планети внутрішньої Сонячної системи формувалися, на думку авторів статті, не стільки за допомогою одиничного «злипання», а шляхом зіткнення, потім відскакування і подальшого злиття, як це могло статися з Місяцем.

Натхнення: naked-science.ru


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


comments powered by HyperComments
Back to top button
comments powered by HyperComments