Міжнародна група астрономів побачила перший приклад наднової нового типу. Це відкриття підтверджує припущення, зроблене астрономом Кеніті Номото з Токійського університету в 1980 році.
Подробиці спостереження опубліковані в журналі Nature Astronomy. 2018zd виявили в сузір’ї Жирафа в 2018 році, приблизно через три години після вибуху. Вона знаходиться відносно близько до Землі – на відстані близько 31 мільйона світлових років в галактиці NGC2146.
Спочатку дослідники припустили, що об’єкт належить до наднових другого типу. Але на архівних знімках, зроблених телескопами «Хаббл» і «Спітцер» видна зірка-попередник. Її яскравість і маса виявилися набагато меншою, ніж в інших тіл, що породжують наднові другого типу.
Команда з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі і обсерваторії Лас-Камбрес збирала дані про об’єкт протягом наступних двох років. А вчені з Каліфорнійського університету в Девісі провели спектральний аналіз через два роки після вибуху. Результат показав, що 2018zd належить до нового типу – електронно-захватної наднової.
Крім того, виявилося, що небесне тіло підходить під шість критеріїв, які вчені визначили для наднових цього типу ще в 1980 році. У неї, очевидно, була зірка-прародителька типу Суперсимптотичної гігантської гілки (SAGB). А також спостерігалися сильна втрата маси до становлення наднової, незвичайний зоряний хімічний спектр, слабкий вибух, невелика радіоактивність і багате нейтронами ядро.
Нові відкриття також проливає світло на деякі таємниці SN 1054. У 1054 році в Чумацькому Шляху з’явилася наднова. Згідно з китайськими записами, вибух можна було бачити вдень протягом 23 днів, а вночі – майже два роки. Раніше вона вважалася найкращим кандидатом на звання електронно-захватної наднової. Але це було важко визначити, оскільки вибух стався занадто давно. Нові результати показують, що наднова, що породила Крабовидну туманність, теж могла належати до нового типу.
«Я дуже радий, що, нарешті, відкрита наднова, яку ми з колегами передбачили 40 років тому. До того ж вона в деякому роді пов’язана з Крабовидною туманністю. Це чудова нагода поєднання спостережень і теорії », – підсумував Кеніті Номото, що також брав участь в дослідженні.
Натхнення: naked-science.ru