Дослідники отримали нові докази того, що в потрійній системі GW Оріона може існувати планета. Вчені вважають, що це найрідкісніший тип планет з усіх, що існують у Всесвіті.
Зоряна система, відома як GW Оріона і розташована приблизно в 1300 світлових роках від Землі, являє собою привабливу мету для вивчення. Вона складається з трьох газопилових кілець, вкладених один в одного. У центрі сфери з цих кілець розташовані три зірки — дві з них обертаються одна навколо одної на жорсткій орбіті, а третя рухається навколо них.
Системи з трьома зірками рідкісні в космосі, але чим уважніше астрономи придивляються, тим більш дивними стають GW Оріона. У статті 2020 року, опублікованій в журналі Astrophysical Journal Letters, дослідники уважно вивчили GW Ori за допомогою телескопа ALMA в Чилі й виявили, що три пилових кільця системи насправді рухаються не так рівно, як можна було б припускати, а саме внутрішнє кільце сильно коливається на своїй орбіті.
- Астрономи пояснили існування незвично важких чорних дір
- Планетологи знайшли органіку на кометі Чурюмова-Герасименко (фото)
- У маленьких галактиках виявили низьке розсіювання темної матерії
Команда астрономів припустила, що молода планета або її зачатки можуть порушити гравітаційний баланс складної системи GW Оріона. Якщо це відкриття підтвердиться, це буде перша планета з трьома сонцями у відомому Всесвіті. Нова стаття астрофізиків пропонує свіжі докази існування цієї рідкісної планети.
Автори роботи провели 3D-моделювання, щоб з’ясувати, чи могли утворитися таємничі проміжки в кільцях зоряної системи, ґрунтуючись на спостереженнях за іншими протопланетними дисками в інших частинах Всесвіту. Команда перевірила дві гіпотези: або розрив в кільцях GW Оріона утворився через крутний момент, що виник через трьох обертових зірок в центрі системи, або розрив виник через утворення всередині одного з кілець планети.
Дослідники дійшли висновку, що в кільцях недостатньо турбулентності, щоб теорія зоряного крутного моменту могли пояснити спостережувані явища. Модель передбачає, що наявність величезної планети розміром з Юпітер — або, можливо, декількох планет — є більш ймовірним поясненням дивної форми й поведінки кілець.
Стаття авторів опублікована в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Натхнення: www.popmech.ru