Всесвіт

Спільний знімок телескопів “Вебб” і “Хаббл” показав деталі далекої галактики (фото)

Вчені об’єднали дані спостережень космічних телескопів для створення докладного зображення спіральної галактики M 74.

Космічний телескоп “Джеймс Вебб” зробив нове зображення галактики m 74 (Мессьє 74) в інфрачервоному діапазоні. Цю ж галактику раніше досліджував телескоп “Хаббл”. Об’єднані спостереження на різних довжинах хвиль створюють найбільш повну картину далекої спіральної галактики.

На знімку можна побачити тонкі нитки газу і пилу в грандіозних спіральних рукавах M74, які звиваються назовні від центру зображення. Крім того, невелика кількість пилу в центральній області відкриває яскраве зоряне скупчення, що формує ядро галактики.

Об’єднане зображення M 74. Джерело: ESA/ Webb, NASA & CSA, J. Lee and the PHANGS-Jwst Team; ESA/ Hubble & NASA, R. Chandar Acknowledgement: J. Schmidt

Мессьє 74 – знаходиться приблизно в 32 млн світлових років від Землі в сузір’ї Риб. Ця галактика лежить перпендикулярно площині спостереження тому з Землі можна спостерігати спіральну структуру у всіх деталях. “Джеймс Вебб” досліджував M 74 за допомогою приладу середнього інфрачервоного діапазону (MIRI).

Спостереження на цих довжинах хвиль дозволяє заглянути в структури галактичного пилу і спостерігати раннє зіркоутворення, відзначають дослідники. Новий знімок – частина масштабного спостереження PHANGS, яке досліджує зіркоутворення в 19 активних галактиках найближчої до Сонця частини Всесвіту.

Знімок “Хаббла” в оптичному діапазоні (ліворуч), “Вебба” в інфрачервоному спектрі (праворуч) і об’єднане зображення (в центрі). Джерело: ESA/ Webb, NASA & CSA, J. Lee and the PHANGS-Jwst Team; ESA/ Hubble & NASA, R. Chandar Acknowledgement: J. Schmidt

Телескоп “Вебб” добре фіксує дані в інфрачервоному діапазоні. Це допомагає астрофізикам точно визначити області зореутворення, виміряти масу і вік зоряних скупчень і отримати уявлення про природу дрібних пилинок, що дрейфують в міжзоряному просторі. “Хаббл” навпаки добре працює в ультрафіолетовому діапазоні, визначаючи найбільш яскраві області зореутворення.

Дослідники вважають, що об’єднання даних, отриманих на різних довжинах хвиль, допоможе краще зрозуміти процеси в далеких галактиках.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


comments powered by HyperComments
Back to top button
comments powered by HyperComments