Виявилося, літні жінки люблять онуків більше, ніж власних дітей. Вчені з’ясували, як мозок бабусь реагує на онуків/до своїх дітей, не секрет. Здається, вчені з університету Еморії (США) змогли довести це науковим шляхом. Їхні висновки представлені в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences.
Фото Від pixelshot
Автори роботи провели дослідження за участю 50 жінок, які мають хоча б одного онука віком від трьох до 12 років. Бабусі розглядали фотографії своїх онуків та дітей, а ще знімки незнайомих дітей та дорослих. У цей час дослідники стежили за роботою їхнього мозку за допомогою функціональної МРТ. З’ясувалося, що коли жінки бачили зображення онуків, у них активувалися області мозку, пов’язані з емоційною емпатією. Це означає, що бабусі прагнуть зрозуміти почуття нащадків своїх дітей. Тобто радість онуків викликає у них радість у відповідь, а смуток онуків — власний смуток. А ось під час перегляду фотографій дітей активувалися зони мозку, пов’язані з когнітивною емпатією.
Емоційна емпатія відрізняється від когнітивної: при першій люди здібні. a> відчувати те, що відчуває інша людина, а за другої — розуміти, що вона відчуває і з яких причин. Таким чином, перший вид емпатії передбачає глибший емоційний зв’язок, ніж другий.
«У маленьких дітей, ймовірно, розвинулися риси, що дозволяють маніпулювати не тільки материнським мозком, а й мозком бабусь. Доросла дитина не має таких же «милих» рис обличчя, які є в онука, тому втрачає перевагу перед літніми жінками. Наші результати – це додатковий доказ існування у мозку глобальної системи батьківського піклування», – зазначив провідний автор роботи професор антропології Джеймс Ріллінг. Надалі, можливо, дослідження вчених будуть спрямовані на активацію мозку дідусів під час перегляду зображень онуків.
Натхнення: naked-science.ru