Глобальну продовольчу кризу одночасно викликають 5 факторів, які впливатимуть на постачання продовольства протягом кількох років.
У світі через російсько-українську війну, нестачу добрив, проблеми з ланцюгом поставок і рекордну посуху залишилося в наявності пшениці на 10 тижнів.
Про це заявила Сара Менкер, генеральний директор Gro Intelligence, повідомляє Fox29.
“Навіть якщо війна закінчиться завтра, наша проблема продовольчої безпеки не зникне найближчим часом без узгоджених дій”, – сказала вона.
До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну обидві країни разом постачали третину світового експорту пшениці і входили в п’ятірку найбільших експортерів кукурудзи.
“Без агресивних глобальних дій ми ризикуємо отримати надзвичайні людські стражданя та економічні збитки”, – сказала Менкер.
Глобальний брак продовольства досяг рівня, небаченого з часів фінансової кризи 2008 року, і без агресивного втручання ситуація лише погіршуватиметься, заявив експерт із продовольчої безпеки Ради Безпеки ООН.
Хоча росія стверджує, що санкції перешкоджають доставці товарів та обмежують комерційні операції через банківські проблеми, Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що ці твердження є неправдивими.
Він пояснив, що санкції, введені США та багатьма іншими країнами, не заважають росії експортувати продукти харчування, насіння та добрива, оскільки вони не стосуються експорту цих товарів.
“Ми щодня працюємо з країнами, щоб переконатися, що вони розуміють, що санкції не перешкоджають потоку цих продуктів”, – сказав Блінкен.
Керівник ООН з питань продовольства Девід Бізлі попередив Раду Безпеки, що війна в Україні спричинила “безпрецедентну кризу” ескалації цін на продукти харчування, що вже викликає протести, заворушення та зростання голоду. Криза може додати щонайменше 47 мільйонів людей до 276 мільйонів, які “маршують до голоду”.
Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми сказав, що 49 мільйонів людей у 43 країнах вже “стукають у двері голоду”.
Бізлі нагадав, що коли ціни на продукти харчування вийшли з-під контролю в 2007 і 2008 роках, понад 40 країн зіткнулися з політичними заворушеннями та протестами.
Наразі протести та заворушення вже відбуваються в Шрі-Ланці, Індонезії, Пакистані та Перу.
“Ми вже бачили дестабілізуючу динаміку в Сахелі з Буркіна-Фасо, Малі, Чаду. Це лише ознаки того, що буде”, – додав Бізлі.
Він закликав світових лідерів зробити все можливе, щоб стабілізувати ринки, тому що ситуація буде погіршуватися.
Менкер пояснила, що глобальну продовольчу кризу одночасно викликають 5 факторів, які створюють безпрецедентні проблеми та впливатимуть на постачання продовольства у світі протягом кількох років.
- Брак добрив: ціни на добрива за останній рік зросли майже втричі і вчетверо за останні два роки, завдяки проблемам ланцюга поставок, обмеженням на природний газ та експортним обмеженням на тлі російсько-української війни. Дефіцит добрив може значно знизити врожайність таких великих постачальників, як США, Бразилія та Західна Європа, впливаючи на глобальну продовольчу безпеку та інфляцію протягом як мінімум трьох-п’яти років.
- Зміна клімату: глобальні умови посухи для пшениці є найгіршими за останні 20 років у всьому світі.
- Дефіцит кулінарної олії: ціна пальмової олії зросла майже втричі за останні два роки, і світ втратив 75% експорту соняшникової олії через війну в Україні. Китай також помітно збільшив кількість імпортованої олії.
- Дефіцит зерна: до початку конфлікту на Росію та Україну припадала третина світового експорту пшениці. Зараз у світі спостерігається рекордно низький рівень зерна на тлі дефіциту добрив, проблем ланцюга поставок та посухи.
- Ланцюг поставок/логістичні вузькі місця: проблеми з ланцюгом поставок, створені пандемією, загострилися війною між Росією та Україною, адже всі українські порти залишаються закритими, що унеможливлює переміщення зібраного зерна України через її кордони. Перехід на залізницю призведе до переміщення менше 10% довоєнного потоку.
“Ми не можемо ніде вирішити проблему продовольчої безпеки в національному масштабі. Хоча наступні кілька років, ймовірно, будуть важкими, ми можемо скоординувати глобальну відповідь”, – сказала Менкер.
Натхнення: ecopolitic.com.ua