Англійський довгий лук був потужною середньовічною зброєю, здатною пробити броню противника. Дослідження археологів з Університету Ексетера у Великобританії показало, що стріли такого лука могли завдавати такі ж каліцтва, як і сучасна вогнепальна зброя.
В ході роботи були досліджені 22 фрагменти кісток і три зуби з явними ознаками насильницької травми. Останки були зібрані під час розкопок могильника середньовічного Домініканського монастиря в Ексетері.
Одним зі зразків кісткових фрагментів був череп з проколотою раною на правому оці та вихідним отвором на потилиці. Автори припускають, що стріла, ймовірно, оберталася за годинниковою стрілкою, коли вона вдарилася. Середньовічні стріли були оперені для обертання, це робило стрілу більш точною і стійкою під час польоту.
Автори припускають, що стріла була квадратної або ромбовидної форми. Такі форми наконечників у стріл іноді можна сплутати з головками арбалетних болтів, але в цьому випадку автори визначили, що точки проникнення недостатньо великі, щоб травма була викликана арбалетом.
У верхній частині правої гомілкової кістки також була видна ще одна колота рана, що свідчить про те, що стріла пройшла крізь плоть ікри ззаду і застрягла в кістці. А на одній зі стегнових кісток виявилися ознаки травми від “ковзного удару стріли”. Передбачається, що аналогічні травми можна отримати при вогнепальній зброї.