Вчені з Інституту Скриппса виявили молекулярний механізм, який відповідає за хронічний біль при відмові від алкоголю. Вчені сподіваються, що знайдені ними лікарські мішені зроблять відмову від алкоголю менш болючою.
Хронічне вживання алкоголю може зробити людину надмірно чутливою до болю. Причому біль обумовлена двома різними молекулярними механізмами: один пов’язаний прийомом алкоголю, інший — з його відміною. І обидва шляхи ведуть через біль.
Вчені Інституту Скриппса показали молекулярні механізми, що зв’язують алкоголь з хронічними болями, і запропонували потенційні нові мішені для лікування болю, пов’язаного з алкоголем, і підвищеною чутливостю.
Провідний автор дослідження Маріса Роберто каже: “Біль є і широко поширеним симптомом у пацієнтів, які страждають від алкогольної залежності, і причиною, що спонукає людей знову почати пити”. Це – пастка, з якої не у всякої людини вистачить сил вибратися.
Алкогольний розлад, який включає стани, які зазвичай називають зловживанням алкоголем та алкогольною залежністю страждають 29,5 мільйона людей у США, згідно з даними Національного дослідження вживання наркотиків за 2021 рік. Поступово алкогольний розлад може спровокувати розвиток численних хронічних захворювань, включаючи хвороби серця, інсульт, хвороби печінки і деякі види раку.
Біль є одним із численних наслідків тривалого вживання алкоголю: більше половини людей з алкогольним розладом відчувають постійний біль того чи іншого типу. При постійному споживанні алкоголю, наприклад, може розвинутися алкогольна нейропатія, тобто пошкодження нервів, що викликає хронічний біль.
Дослідження також показали, що алкоголізм пов’язаний з тим, як мозок обробляє больові сигнали та активізує імунну систему. Постійний біль часто призводить до збільшення споживання алкоголю. Щобільше, під час відміни люди з розладом алкоголю можуть відчувати алодинію (підвищену больову чутливість), при якій нешкідливий стимул сприймається як болючий.
Маріса Роберто та її колеги порівняли три групи дорослих мишей: тварин, залежних від алкоголю (надмірно п’ють), тварин, які мали обмежений доступ до алкоголю і не вважалися залежними (помірно п’ють), і тих, яким ніколи не давали алкоголь.
У залежних мишей алодинія розвивалася під час відміни алкоголю, а подальший доступ до алкоголю значно знижував больову чутливість. Близько половини мишей, які не були залежними від алкоголю, також показали ознаки підвищеної больової чутливості під час відмови від алкоголю, але, на відміну від залежних мишей, вони не відчували болю при вживанні алкоголю.
Коли група Роберто вимірювала рівень запальних білків в організмі тварин, вони виявили, що, хоча при споживанні алкоголю запалення було підвищено як у залежних, так і у не залежних тварин, конкретні молекули були підвищені тільки у залежних мишей. Це дозволяє припустити, які запальні білки можуть бути корисними як лікарські мішені для боротьби з болем, пов’язаним з алкоголем.
Але, звичайно, краще за все не заганяти себе в больову пастку і обмежити споживання алкоголю, якщо ніяк не виходить відмовитися від нього зовсім.