Починаючи з 1980-х років, вчені тричі спостерігали масову загибель популяції сірих китів біля західного узбережжя Північної Америки. Тепер вчені знайшли пояснення цьому явищу.
Вчені пояснили дивну серію масової загибелі сірих китів в північно-східній частині Тихого океану. Вони пов’язують рівень морського льоду в Арктиці з цими подіями.
Згідно з новим дослідженням, три випадки смертності, які спостерігалися у сірих китів (Eschrichtiusrobustus), що мешкають біля берегів Північної Америки, з 1980-х років кожен раз скорочував популяцію на 15-25%. Всього відомо про загибель понад 2 000 особин. Перша масова загибель сталася в період з 1987 по 1989 рік і була найбільшою за масштабами: загинуло щонайменше 700 китів. Однак звіти і методи спостереження стали краще тільки в 1990-х роках. Тому вчені вважають, що дані можуть бути занижені. Друга масова загибель сталася в період з 1999 по 2000 рік, в результаті чого загинув 651 кит.
Останнє вимирання почалося у 2019 році: всього за шість місяців на берег викинулися понад 70 сірих китів. І масова загибель виду триває — станом на 26 вересня 2023 року, в цілому, загинуло 688 китів. Що послужило причиною кожної з подій, неясно.
Зміна умов і коливання рівня морського льоду в Арктиці можуть краще пояснити те, що Національне управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) назвало «незвичайними подіями вимирання». Результати дослідження опубліковані в журналі Science.
Покриття морського льоду і кількість їжі, доступної сірим китам, можуть визначати життя популяції. Більш високий, ніж зазвичай, крижаний покрив в деякі роки може заблокувати прохід в Берингове і Чукотське моря, де кити проводять літні місяці, харчуючись жирними ракоподібними, перш ніж знову мігрувати на південь. «Коли доступність здобичі в Арктиці невелика і кити не можуть дістатися до місць нагулу через морський лід, популяція сірих китів страждає від швидких і серйозних потрясінь», — пояснює автор дослідження.
Сірі кити швидко оговталися від перших двох випадків смертності. Але найостанніше вимирання триває з 2019 року і закинуло нас на «незвідану територію», пояснює вчений.
На відміну від двох попередніх подій, в останній загибелі сірих китів, можливо, винна історична втрата арктичного морського льоду. На його нижній стороні знаходиться килим з водоростей, який розкладається і обсипає морське дно їжею для донних мешканців, включаючи улюблених ракоподібних китів.
«Чим менше льоду, тим менше водоростей, що гірше для здобичі сірих китів», — пояснює Стюарт. Танення морського льоду також звільняє прохід для сильних течій, які змивають опади і залишають бездомними донних ракоподібних і інших істот. «Всі ці фактори в сукупності призводять до зниження якості і доступності їжі, на яку покладаються сірі кити», – завершує автор дослідження.