Канадські вчені виявили зв’язок між дефіцитом корисних мікроелементів в організмі в ранньому віці і стійкістю до антибіотиків в більш зрілі роки. Дослідження проведено на мишах, проте фахівці вважають, що воно може пролити світло на одну з причин зростання антибіотикорезистентності у людей, який сьогодні спостерігається по всьому світу.
Проблему стійкості патогенних мікроорганізмів до антибіотиків пов’язують з надмірним використанням останніх. Вчені з Університету Британської Колумбії (Канада) вирішили підійти до проблеми під іншим кутом і вивчили, як нестача найважливіших мікроелементів (вітаміну А, В12, фолієвої кислоти, заліза і цинку) впливає на співтовариство бактерій, вірусів і грибків, що мешкають в травному тракті мишей. Висновки представлені в журналі Nature Microbiology.
За даними вчених, у світі приблизно 340 мільйонів дітей у віці до п’яти років страждають від дефіциту різних поживних мікроелементів, які не тільки впливають на ріст організму, але і значно змінюють мікробіом кишечника. Найцікавіше те, що у зв’язку з недостатнім надходженням в організм поживних речовин таким дітям часто призначають антибіотики.
За іронією долі, кишковий мікробіом може мати підвищену стійкість до препаратів через дефіцит мікроелементів. Це показало дослідження на мишах. Частина молодняку навмисно обмежували в надходженні в організм цинку, фолієвої кислоти, заліза, вітамінів А і В12, інша частина тварин отримувала нормальне харчування. Потім вчені провели метагеномне секвенування зразків фекалій мишей. Воно дозволило виявити, які види мікроорганізмів і в яких кількостях зустрічалися в кишечнику гризунів протягом експерименту.
З’ясувалося, що миші, які в дитинстві страждали множинним дефіцитом поживних макроелементів, в більш зрілому віці володіли значно зміненим мікробіомом кишечника. У порівнянні з контрольною групою у таких тварин спостерігали підвищений рівень патогенних бактерій і грибків, стійких до антибіотиків, навіть незважаючи на те, що ці миші ніколи не піддавалися впливу самих антибіотиків. Крім того, дефіцит поживних елементів піддослідних тварин корелював з підвищеною зустрічністю окремих генів і набором генів, пов’язаних зі стійкістю до антибіотиків.
Автори роботи зробили висновок, що стрес, з яким стикаються бактерії мікробіома кишечника при нестачі вітамінів, — ключова причина перебудови бактеріального різноманітності всередині організму, причому навіть за відсутності будь-якого знайомства з антибіотиками в принципі. Це може пролити світло на причини високої поширеності проблеми антибіотикорезистентності в бідних країнах, де хворі часто позбавлені доступу до багатьох антибіотиків.