Не так давно археологи виявили гігантські кам’яні сфери на рівнині Дікіс у Коста-Ріці.
На маленькому острові Ісла-дель-Каньо і в дельті річки Дікіс було виявлено понад 300 кам’яних сфер. Вони були ідентифіковані як артефакти, що належать культурі дикі. Багато суперечок розгорілося навколо того, чи є ці сфери рукотворними або ж продуктом природних геологічних процесів.
Культура дікі виникла в долині річки Ріо-Гранде-де-Терраба, де її представники створили складні соціальні, економічні та політичні системи для управління своїм суспільством.
У період Чірікі, між 800-1500 рр. н.е., багато поселень перетворилися на великі спільноти навколо алювіальних земель річки Терраба та її основних приток, будуючи великі споруди з використанням валунів із заокругленими краями, брукованих майданчиків, місць поховань і круглих чи прямокутних курганів з кам’яними стінами.
Ремісники діки створювали вишукану кераміку, вироби з кістки та золота, а також ліпили кам’яні сфери у важливих районах поселень. Ці сфери також були виставлені на площах або вздовж доріжок до резиденцій вождів або правлячої еліти. На думку археологів, ці кам’яні кулі символізували силу і хоробрість правителя.
Згодом, а також будучи похованими під шаром землі, багато кам’яних сфер стали непридатними через зміни, спричинені складом породи, ушкодження, спричинені вологою, а також повені внаслідок ураганів і тропічних штормів.
Ізабель Медіна-Гонсалес з ENCRyM-INAH сказала: “Втручання [археологів] включало очищення і стабілізацію поверхні шляхом нанесення крайок і латочок зі збагаченого вапняно-піщаного розчину для невеликого збільшення твердості, а також нанесення захисних шарів з розчином”.
Чи було у кам’яних сфер інше, більш утилітарне значення? Вчені вважають, що частину з них могло використовувати місцеве населення в якості календаря або для здійснення астрологічних практик, проте нині ця точка зору залишається предметом дискусій.