Здоров'я

Вечірні тренування виявилися кориснішими за ранкові

The Journal of Physiology: Вечірні тренування були більш ефективними щодо поліпшення вегетативної регуляції серцево-судинної системи та зниження артеріального тиску.

У разі гіпертонії пацієнтам рекомендують аеробні тренування, що містять, наприклад, ходьбу, біг, танці, їзду на велосипеді. Але таке фізичне навантаження позитивно впливає на артеріальний тиск тільки у вечірній час, з’ясували фізіологи з Бразилії та США.

Image @sciencephotolibrary from Canva

Аеробним називають навантаження невеликої інтенсивності, під час якого задіюються різні групи м’язів, а як основне джерело енергії використовується кисень. До цього виду фізичної активності відносять, зокрема, ходьбу, підйом по сходах, біг, танці, їзду на велосипеді та роликах, катання на ковзанах і лижах, плавання, зумбу, табату, аеробіку й аквааеробіку. Попередні дослідження показали, що аеробні тренування позитивно впливають на організм людини, наприклад покращують когнітивні функції незалежно від віку. Рекомендують навантаження такого типу і людям з гіпертонією – підвищеним артеріальним тиском.

Дослідники з Університету Сан-Паулу в Бразилії та Орегонського університету в США вивчили ефективність аеробних навантажень при гіпертонії залежно від часу тренування. Виявилося, що тільки ввечері така фізична активність позитивно впливає на барорефлекс – один із головних механізмів короткочасної регуляції артеріального тиску, що підтримує серцево-судинну систему в рівновазі. Відповідну наукову статтю опублікував The Journal of Physiology.

У десятитижневому експерименті, який провели вчені, брали участь 23 пацієнти, старші за 60 років із гіпертонією, які лікувалися від цього захворювання щонайменше чотири місяці. Вони тричі на тиждень займалися на велотренажері по 45 хвилин із помірною інтенсивністю. Усіх добровольців розділили на дві групи: 12 осіб тренувалися вранці (між 7:00 і 10:00), а 11 осіб – увечері (між 17:00 і 20:00).

Дослідники проаналізували головні параметри, які вказують на стан серцево-судинної системи (систолічний та діастолічний артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень після десятихвилинного відпочинку), а також проконтролювали механізми вегетативної нервової системи (

У тих, хто займався на велотренажері ввечері, поліпшилися всі перелічені показники. У групи, яка тренувалася вранці, – тільки рівень діастолічного артеріального тиску. Найбільш значущим результатом стало те, що вечірні тренування поліпшили короткочасну регуляцію артеріального тиску, підвищивши чутливість барорефлексу.

Систолічний артеріальний тиск знизився незалежно від часу аеробного тренування, але показники діастолічного тиску покращилися тільки при вечірніх заняттях / © The Journal of Physiology, Leandro C. Brito et al.

“Вечірні тренування були більш ефективними щодо поліпшення вегетативної регуляції серцево-судинної системи та зниження артеріального тиску. Частково це можна пояснити підвищенням чутливості барорефлексу <…>. Контроль барорефлексу – вирішальний фактор щонайменше з погляду серцево-судинної системи, що дає змогу зробити вечірнє тренування кориснішим за ранкове, оскільки забезпечує інші виявлені переваги”, – пояснили автори дослідження.

Не менш важливо й те, що поки що не існує ліків, які були б здатні коригувати чутливість барорефлексу. За словами авторів роботи, результати їхнього експерименту можуть бути корисними для людей, чий організм не реагує на медикаментозне лікування гіпертонії.

Back to top button