“Чоловіки полювали на мамонтів, а жінки зберігали вогнище” – найпоширеніший гендерний стереотип, яким багато хто намагається пояснити сучасний розподіл домашніх обов’язків. Однак учені вже давно дійшли висновку, що таке уявлення про життя стародавніх людей – величезна помилка.
Цифри вражають: виявляється, 79% жінок були мисливицями і продовжували займатися цією справою навіть після народження дітей
Довгий час помилково вважалося, що стежити за побутом і виховувати дітей – прямий обов’язок жінки, закладений природою. Адже споконвіку жінка сиділа в печері, а чоловік, ризикуючи собою, займався важкою працею і полював на мамонтів. Однак, чим далі розвивалася наука, тим більше таке твердження стало ставитися під сумнів. Чим точніше вчені навчилися визначати стать стародавніх людей, тим стало зрозуміліше, – жінки полювали і воювали не менше за чоловіків.
Мисливиця зі списом: речові докази
Важливими доказами того факту, що жінки були і мисливицями, і воїнами, є численні розкопки. Так, наприклад, 2018 року вчені знайшли у високогірній зоні Анд Віламайя Паджа скелет жінки з мисливським реманентом у руках. Ще через 2 роки американські вчені вивчили подібні поховання і виявили несподівану статистику – 30-50% знайдених мисливців були жінками. Вивчивши особливості знайденої зброї, вчені дійшли висновку, що полювання на великих звірів було спільним обов’язком усіх членів племені без прив’язки до певної статі.
Той факт, що жінки також могли бути і воїнами, підтверджують середньовічні записи про жінок-вікінгів. Попри те, що їхній образ часто вважають вигаданим, у вчених є суттєве підтвердження цього факту. Під час розкопок поховань у Бірці було знайдено могилу людини з повним військовим обмундируванням, зброєю, щитами та рештками коней. Тривалий час вважалося, що скелет належить чоловікові, проте генетичні дослідження показали, що в могилі лежала жінка-мисливиця.
Жінка-мисливиця, похована в камері в Бірці
Схожі докази вдалося виявити і вітчизняним ученим. Наприкінці минулого століття археологи знайшли кілька гробниць жінок зі зброєю: списами, дротиками, мечами.
Статистика, отримана з досліджень
Відносно недавно, у 2023 році, вчені проаналізували величезну кількість археологічних статей, опублікованих за останні 100 років. Особливу увагу археологи звертали на інформацію про товариства мисливців і поховання жінок-мисливиць. У результаті з’ясувалося, що 79% стародавніх жінок виконували функції мисливиць і успішно поєднували їх із вихованням дітей.
Вчені з’ясували, що жінки відмінно володіли зброєю нарівні з чоловіками. А дорослі представниці племен вважалися найкращими мисливцями. Крім того, найчастіше жінки вбивали тварин не завдяки щасливому випадку, а виходили на полювання цілеспрямовано. Понад 50% усіх добувачів, які полювали на велику дичину, знову ж таки становили жінки.
Інший цікавий факт, який вдалося з’ясувати вченим, – чоловіки і дружини часто полювали разом. Чіткого поділу обов’язків на чоловічі та жіночі не було в тому вигляді, в якому нам сьогодні його намагаються нав’язати. Зазвичай чоловік і жінка залишали дітей з опікунами, а самі йшли на пошуки їжі. Разом із цим жінки також займалися збиральництвом. З одного боку, воно вимагало менших фізичних зусиль, з іншого – більших розумових. Для збору їстівної рослинної їжі жінці потрібно було володіти чималим багажем знань і навичок.
Звідки пішла хибна теорія
Однак чомусь люди в якийсь момент все ж таки вирішили, що полювання – винятково чоловіче заняття. Чому так сталося і звідки пішло це переконання?
Більшість перших досліджень життя стародавніх людей ґрунтувалися на спостереженні за найменш розвиненими суспільствами. Вважалося, що люди, які живуть далеко від цивілізації, дотримуються первісних укладів.
Усі ці спостереження проводили вчені-чоловіки без як такого системного аналізу. Як респондентів для опитувань вони так само обирали чоловіків. Так вийшло, що на жінок уваги особливо не звертали, а тому й склали хибне стереотипне уявлення, яке пізніше чоловіче суспільство із задоволенням підтримало.
Виходило так, що вчені спостерігали те, що хотіли спостерігати, ігноруючи реальний стан справ. У той час як жінки стародавніх жителів Японських островів, айни, регулярно полювали на велику дичину разом із чоловіками, використовуючи для цього допомогу мисливських собак. Представниці філіппінського племені агта проводили за полюванням рівно стільки ж часу, що й чоловіки.
Про те, як жили предки сучасної людини, вченим належить дізнатися ще багато чого. Однак наявні сьогодні дослідження дають змогу зробити висновок, що більшість стереотипів, які намагаються виправдати історичними фактами, ґрунтуються на маніпуляції інформацією, а не на реальному стані справ.