Компанія Boston Dynamics опублікувала відео свого робота PETMAN, який в костюмі хімзахисту практично невідрізняється від живої людини, що найбільше і лякало.
Спочатку PETMAN призначався саме для випробувань солдатського спорядження, причому польових випробувань, які можуть спричинити загибель людей, наприклад тестування костюмів хімзахисту з використанням реальних отруйних речовин.
Саме тому PETMAN має антропоморфну конструкцію, тобто максимально повторює контури і кінематику людського тіла. PETMAN імітує рухи людини досить точно. Це особливо необхідно для перевірки костюмів хімзахисту, адже у бойових умовах при застосуванні хімічної зброї навіть така дрібниця, як тріщина в неправильно скроєній тканині може привести до загибелі тисяч солдатів. PETMAN оснащений безліччю датчиків, які дозволяють оцінити, наскільки зручним і безпечним буде те або інше оснащення.
Але потенціал цієї людиноподібної машини насправді набагато більший. PETMAN цікавий ще і тим, що на його базі створений “польовий” варіант : робот-солдат Atlas, який бере участь в програмі DARPA Robotics Challenge. Atlas дуже схожий на PETMAN, він має 28 ступенів свободи, потужні руки і ноги з гідравлічним приводом. Швидше за все, він буде ще рухливіший, ніж PETMAN, хоча і останній вражає своєю “живою” поведінкою.
[youtube]tFrjrgBV8K0[/youtube]
Зараз PETMAN вже уміє ходити швидким кроком, як по рівній, так і по пересіченій місцевості, включаючи сходи, ями і невисокі бар’єри. Робот Atlas позиціонується як рятувальник, який зможе використати те ж спорядження, що і люди, але при цьому зможе працювати в умовах сильної пожежі, радіаційного зараження і так далі, тобто все, що буде дуже небезпечним для самотної людини.
У Boston Dynamics нічого не говорять про застосування Atlas в якості солдата, але технічні характеристики дозволяють використати робота в якості бійця. Руки PETMAN і Atlas можуть тримати звичайну зброю, призначену для людей, а сам робот може носити стандартне обмундирування, включаючи шоломи і бронежилети.
Спочатку ці машини напівавтономні, тобто самостійно виконують відданий наказ. Сьогодні існує можливість створення програмних алгоритмів, які можуть управляти “термінатором” в простій бойовій ситуації, наприклад виконувати наказ “вбивати усіх людей без мітки “свій”. Такою міткою може бути RFID- чіп у поєднанні з візуальними маркерами і алгоритмом розпізнавання зброї в руках людини. Проте етична сторона такої війни дуже неоднозначна і ставить питання про випадкову загибель мирних жителів від рук бездушної машини. Проте, використання таких роботів в спецопераціях – питання відкрите.