Земля

Алергія та нежить могли стати причиною вимирання мамонтів

Алергія на пилок як можливий фактор вимирання мамонтів: нові гіпотези вчених

Нове дослідження припускає, що поряд із кліматичними змінами та людським полюванням, мамонти могли вимерти через алергічні реакції на пилок рослин, що вплинули на їхню здатність до виживання і розмноження.

Мегафауна льодовикового періоду / © Beth Zaiken, Blue Rhino Studio

Протягом тривалого часу основними причинами вимирання мамонтів вважалися зміни клімату та інтенсивне полювання стародавніх людей. Однак недавнє дослідження міжнародної групи вчених виявило новий можливий фактор — алергія на пилок рослин, яка могла серйозно вплинути на популяції мамонтів. Особливу увагу вчені приділили колумбійським мамонтам, які проживали в Мексиці, де не було льодовикових умов, а кількість рослинності не зменшувалася. Цей вид зник, попри відносно сприятливі умови, що спонукало до пошуку нових причин їхнього вимирання.

Дослідники з Ізраїлю, Італії провели аналіз заморожених тканин мамонтів, знайдених у Сибіру, і виявили в них імуноглобуліни — білки, що відповідають за імунну реакцію організму, зокрема на алергени. Ці білки свідчать про те, що мамонти могли страждати від алергій на пилок рослин, який також виявляли поруч із рештками тварин під час розкопок у вічній мерзлоті. Поєднання нових видів рослин та їхніх летких органічних сполук, що виділялися в умовах потепління, могло викликати алергічні реакції в мамонтів, особливо впливаючи на їхню нюхову систему.

Нюх був критично важливим для мамонтів, як і для сучасних слонів. Він допомагав їм знаходити воду, їжу та партнерів для спарювання. Пилкові алергії могли спричиняти закладеність носа, порушуючи роботу нюхової системи і, відповідно, знижуючи здатність до розмноження. Це могло стати однією з причин, чому популяції мамонтів почали зменшуватися, навіть у тих регіонах, де інші чинники, такі як кліматичні зміни чи людське полювання, не були настільки значними.

Дослідження також показало, що у мамонтів та інших представників мегафауни льодовикового періоду (печерні леви, шерстисті носороги, бізони, коні) імунна відповідь та нюхові функції були тісно пов’язані з головним комплексом гістосумісності (ГКГ), який впливає на формування індивідуального запаху і вибір партнера. Порушення роботи цього механізму через алергічні реакції могло призвести до труднощів у пошуку пари, що сприяло зниженню репродуктивної успішності.

Науковці планують продовжити дослідження, порівнюючи склад пилку рослин і можливі маркери алергії у тварин, щоб краще зрозуміти, які саме рослини викликали алергію. Ці знахідки можуть стати важливим доповненням до знань про вимирання мамонтів та інших великих тварин “мамонтового степу”, відкриваючи нові горизонти для вивчення стародавніх екосистем.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button