Фахівці НАСА вимкнули прилад на “Вояджері-2”, щоб заощадити енергію і продовжити політ зонда в міжзоряному просторі. Це дасть апарату можливість продовжувати збір даних аж до 2030-х років.
Фахівці НАСА вимкнули один із наукових приладів на зонді “Вояджер-2”, який останніми роками став менш ефективним. Це рішення дасть змогу апарату заощадити енергію і продовжити його роботу в міжзоряному просторі на кілька років. У НАСА впевнені, що зонд продовжить збирати важливі дані навіть на початку 2030-х, хоча раніше передбачалося, що він завершить місію до середини 2020-х.
Прилад вимкнули 26 вересня 2024 року, а сигнал із командою досяг зонда за 19 годин – саме стільки часу потрібно для передачі даних на відстань 20,5 мільярда кілометрів. Після отримання сигналу фахівці НАСА підтвердили, що команда успішно виконана.
Відключений прилад – це PLasma Science (PLS), який досліджував сонячний вітер. Чотири датчики приладу фіксували параметри заряджених частинок, коли зонд перебував усередині геліосфери. Після виходу в міжзоряний простір прилад перестав бути корисним, оскільки сонячний вітер більше не досягає зонда. Через це PLS тільки споживав енергію, яка тепер буде використана для продовження місії.
Цікаво, що на “Вояджері-1” аналогічний прилад відключили ще в 1980-х роках. Обидва апарати використовують один і той самий радіоізотопний термоелектричний генератор, який щорічно втрачає 4 вати потужності. Щоб продовжити життя “Вояджера-2”, у 2023 році фахівці також вимкнули схему стабілізації живлення, що вже додало зонду щонайменше три роки роботи. Тепер же відключення PLS забезпечить ще кілька років польоту.
На борту “Вояджера-2” залишаються чотири наукові прилади, які продовжують передавати дані на Землю. Водночас на “Вояджері-1” фахівці не стали вимикати систему стабілізації, оскільки цей апарат розташований на 5 мільярдів кілометрів далі і його траєкторія значно відрізняється від траєкторії “Вояджера-2”. У НАСА вважають “Вояджер-1” ціннішим і вважають за краще не ризикувати його працездатністю.
Обидва зонди вже працюють 47 років, і їхні місії сповнені відкриттів від самого початку. Незважаючи на вік, апарати мають усі шанси відсвяткувати свій 50-річний ювілей і, можливо, навіть дожити до наступного.