Нові космічні перегони між США та Китаєм загострюються на тлі боротьби за встановлення світового стандарту місячного часу, відображаючи не лише технічні, але й політичні амбіції обох держав.
Нині на Місяці відсутня єдина система часу, і кожна космічна місія використовує власну шкалу, засновану на Всесвітньому координованому часі (UTC). Це підходило для незалежних місій, але зростаюча кількість міжнародних та комерційних проектів вимагає єдиного часу для кращої координації та синхронізації. Основною технічною проблемою є те, що через різницю в гравітаційних полях Землі та Місяця час на цих небесних тілах тече по-різному. На Місяці атомні годинники йдуть трохи швидше, ніж на Землі – приблизно на 56 мікросекунд на добу. Ця різниця, хоча й незначна на перший погляд, може стати критичною під час одночасних місій та потреби в синхронізації.
NASA, з ініціативи Білого дому, пропонує запровадити координований місячний час (LTC), який повинен стати міжнародним стандартом для всіх місячних місій у рамках Угод Артеміди. До цих угод, які підтримують космічні місії США, вже приєдналися 43 країни, але Китай та Росія, дві важливі космічні держави, залишаються поза цим проектом. На противагу, Пекін та Москва розробляють власний проект з амбітною метою створення постійної місячної бази до 2035 року, що включатиме систему часу, навігації та комунікацій.
Китай має свої плани щодо впровадження місячного часу. До 2028 року країна планує запровадити власний місячний часовий пояс і розгорнути мережу супутників для забезпечення навігації та комунікацій у навколомісячному просторі. Планується виведення на орбіту 21 супутника в кілька етапів для побудови навігаційної мережі, подібної до китайської системи BeiDou на Землі. Ця система має забезпечити точне позиціонування та синхронізацію часу для майбутніх китайських місячних місій.
Основне завдання NASA в рамках LTC полягає у створенні єдиної системи, заснованої на атомних годинниках, розміщених на Місяці. Подібно до того, як UTC визначається середньозваженим значенням різних атомних годинників на Землі, LTC буде розраховуватися на основі місячних годинників. Водночас точна модель, яка дозволить визначити оптимальний спосіб розрахунку цього часу, поки що розробляється.
Крім технічних аспектів, боротьба за встановлення місячного часу є політично значущою. Як і ухвалення Середнього часу за Гринвічем у 1884 році, яке підкреслило вплив Великої Британії на мореплавство та глобальну торгівлю, стандарт місячного часу також може стати символом політичного домінування у космічній сфері. Прийняття єдиного часу визначить, яка держава або альянс зможе контролювати більшість майбутніх місячних місій і впливатиме на розвиток космічної інфраструктури в цілому.
Місячні часові пояси, запропоновані США та Китаєм, можливо, не будуть ідентичними, що може призвести до певних проблем у майбутньому при співпраці космічних агентств. Незважаючи на це, основним завданням залишається впровадження такої системи, яка забезпечить максимальну синхронізацію та ефективність для різних місій на Місяць.