Незважаючи на міжнародні угоди та зобов’язання щодо обмеження викидів парникових газів, світові викиди вуглекислого газу продовжують зростати, і за поточної кліматичної політики глобальне потепління може сягнути 3,1 градуса Цельсія до кінця століття, що набагато перевищує межі, встановлені Паризькою угодою.
Згідно з новою доповіддю Програми ООН з довкілля (ЮНЕП), у 2023 році світові викиди збільшилися на 1,3% і досягли 57,1 мільярда тонн. Країни Великої двадцятки залишаються основними джерелами парникових газів, відповідаючи за 77% світових викидів. Регіони Африки, які представляють менш ніж 5% світових викидів, надають мінімальний вплив на загальну статистику, але при цьому є одними з найвразливіших до змін клімату.
Для досягнення мети Паризької угоди — обмеження глобального потепління до 1,5-2°C — ЮНЕП закликає скоротити викиди на 28-42% до 2030 року і на 37-57% до 2035 року, що передбачає щорічне скорочення викидів на 4-7,5%. Поточні кліматичні зобов’язання країн не здатні забезпечити такі темпи скорочення. Навіть за умови повного виконання ухвалених зобов’язань до 2030 року, глобальні викиди знизяться лише на 10%, що недостатньо для зупинки зростання середньої температури до критичних рівнів.
Серед заходів, які можуть забезпечити необхідне зниження викидів, найбільший потенціал мають розвиток сонячної та вітрової енергетики, що здатні забезпечити до 27% необхідного скорочення, а також захист лісів, що може знизити викиди ще на 20%. Однак впровадження цих рішень вимагає як фінансової підтримки, так і тісної міжнародної співпраці.
Ситуація з кліматичними зобов’язаннями залишає мало місця для оптимізму, адже навіть оновлені національні плани щодо зниження викидів не завжди мають достатньо амбітні цілі. Необхідні глобальні зміни, спрямовані на подолання залежності від викопного палива та активізацію інвестицій у відновлювані джерела енергії, ефективні технології зберігання вуглецю і захист природних екосистем.