Дослідження поведінки ефіопських шакалів (Canis simensis) виявило унікальну здатність цих рідкісних хижаків ласувати нектаром і, ймовірно, сприяти запиленню місцевих рослин.
Ефіопські шакали, що є одним із найбільш зникаючих видів у сімействі псових, мешкають у гірських регіонах Ефіопії і перебувають під постійним моніторингом у межах програми Ethiopian Wolf Conservation Programme. Нещодавнє спостереження показало, що ці хижаки злизують нектар із квітів кніпхофії листяної (Kniphofia foliosa), ендемічної рослини регіону. Під час такої взаємодії пилок осідає на їхніх мордах, що дозволяє тваринам переносити його між суцвіттями, виконуючи функцію запилювачів.
Науковці задокументували, що окремі шакали за один похід відвідували до 30 суцвіть, а участь молодих особин у таких «вилазках» свідчить про можливе соціальне навчання у цих тварин. Подібна поведінка є унікальною серед великих хижаків, адже, зазвичай, до запилення залучені дрібні ссавці, такі як кажани, гризуни чи деякі примати. Для м’ясоїдних ссавців така практика майже нехарактерна, і за попередніми дослідженнями, лише чотири види хижаків були помічені у подібних діях.
Ця нова інформація свідчить про складну екологічну взаємодію у гірських екосистемах Ефіопії, де хижак може виконувати ще й роль опосередкованого запилювача. Результати дослідження, опубліковані в журналі Ecology, підкреслюють унікальність поведінки ефіопських шакалів та демонструють, наскільки важливою є їхня охорона як виду, що забезпечує не лише баланс екосистеми, але й несподівані екологічні функції.