Земля

Археологи дослідили унікальний метод ремонту кольчуги

Дослідження 1800-річної кольчуги, знайденої поблизу римської фортеці в Бонні (Німеччина), демонструє, як римська армія ефективно ремонтувала та підтримувала військове спорядження в умовах віддалених територій імперії.

(Ліворуч): Деталь Великого саркофага Людовізі (Рим), середина ІІІ ст. н.е., із зображенням прапороносця у поштовому плащі з короткими рукавами (фотографія M.A. Wijnhoven). Так: Цифрова реконструкція плаща з Вімозе (Данія), друга половина ІІ ст. – початок ІІІ ст. н.е. (реконструкція А. Москвіна та М.А. Війнховена). MA. Wijnhoven et al., Antiquity (2024)

У 2012 році археологи виявили унікальний 30-фунтовий блок кольчуги, який став важливим свідченням практик з ремонту броні в II–III століттях нашої ери. Завдяки передовим методам, зокрема рентгенівській візуалізації та комп’ютерній томографії, дослідники встановили, що блок складався з чотирьох окремих фрагментів кольчуги. Це підтверджує припущення, що римські військові переробляли обладунки, використовуючи непридатні частини як “донори” для ремонту робочих кольчуг. Як зазначає доктор Мартійн Вейнховен із Чеської академії наук, це “перший явний доказ ремонту кольчуги за межами військової бази”.

Розширення імперії створювало виклики для забезпечення військ спорядженням, адже багато форпостів були розташовані далеко від основних центрів виробництва. Як повідомляють автори дослідження, римська армія була “величезною машиною”, яка вимагала ефективної логістики. У поселенні вікус, поблизу Боннського легіону, були знайдені сліди майстерень, житлових будинків та лазень. Це свідчить, що армія співпрацювала з місцевими ремісниками для ремонту та підтримки броні в умовах обмежених ресурсів.

Великий блок пошти з Боннського скарбу. J. Vogel

Ремонт кольчуги потребував унікальних підходів через її конструкцію з безлічі маленьких залізних кілець. На відміну від інших металевих предметів, броню не можна було переплавляти. Замість цього військові застосовували методи, подібні до роботи з текстилем, перетворюючи старі кольчуги на матеріал для латання. Збережені залишки обладунків вказують на існування спеціальних “депо” для зберігання матеріалів для ремонту.

Археологи також встановили, що вікус у Бонні був цілеспрямовано демонтований після втрати стратегічної важливості, що підтверджує ефективність планування римської військової логістики. Ці знахідки підкреслюють здатність армії до адаптації та раціонального використання ресурсів, що забезпечувало функціонування імперії на віддалених територіях.

Кольчуга з Бонна, яка сьогодні зберігається у музеї LanesMuseum, є важливим свідченням інноваційних підходів римської армії до управління своїми військовими ресурсами та її тісної інтеграції з місцевими громадами.

Схожі новини:

  1. У долині Армагеддону розкопали римську військову арену
  2. Стародавні винаходи Риму в сучасному світі
  3. Армія США розробляє енергомаску, схожу на шолом Дарта Вейдера
Back to top button