Вперше астрономи зафіксували, як екзопланета спричиняє потужні спалахи на своїй зірці — явище, що загрожує самій планеті руйнуванням атмосфери і майбутнім зникненням.
На цьому малюнку з дослідження показано, як HIP 67522 b індукує спалахи в зірці. Екзопланета збурює магнітне поле зорі, нахилене до її поверхні. Це викликає спалахи біля підніжжя зорі, які лише періодично видно спостерігачеві. Фото: arXiv (2025). DOI: 10.48550/arxiv.2507.00791
Планета, яка провокує свою зірку
HIP 67522 b — надзвичайно молода і гаряча екзопланета, що обертається навколо зорі типу G, подібної до нашого Сонця, на відстані близько 400 світлових років від Землі. Вік зорі — лише 17 мільйонів років, що робить її надзвичайно активною магнітною. Планета обертається дуже близько — менш ніж за 7 днів — і, як виявили дослідники, індукує спалахи на своїй зірці. “Ми повідомляємо про перше виявлення індукованих планетою спалахів на HIP 67522”, — зазначають автори дослідження, яке подано до журналу Nature.
Магнітні взаємодії та спалахи
Планета змінює структуру магнітного поля зорі через свою близьку орбіту. Це призводить до частого викривлення і розриву магнітних ліній, що спричиняє енергійні спалахи плазми, схожі на сонячні. За даними місій CHEOPS та TESS, за п’ять років спостережень було зафіксовано 15 спалахів, 11 з яких відбувалися саме під час транзитної фази планети. Це означає майже в дев’ять разів більшу частоту спалахів під час зближення HIP 67522 b із зорею.
Розпад атмосфери та доля планети
Ці спалахи вже мають катастрофічні наслідки для планети. За даними телескопа JWST, HIP 67522 b має розширену атмосферу, яка поступово втрачається. Планета майже розміром з Юпітер, але її маса становить лише близько 5% від юпітеріанської — атмосфера роздута через інтенсивне нагрівання. Вчені припускають, що впродовж 100 мільйонів років вона може перетворитися на гарячого Нептуна, втративши більшість газів.
Магнітна пастка та “космічна погода”
Цей випадок вказує на існування суб-альфвенівського режиму — ситуації, коли магнітні хвилі зірки встигають взаємодіяти з планетою до того, як їх “здує” зоряна плазма. “У цьому режимі збурення магнітного поля можуть повертатися назад до зірки вздовж силових ліній, що з’єднують два тіла”, — зазначено в дослідженні. Таким чином, HIP 67522 b фактично “запускає спалахи на зірці, які саму ж її і знищують”.
Нове вікно в астрономію
HIP 67522 — перша система, де виявлено стійку зоряно-планетну взаємодію, яка спостерігалася впродовж щонайменше трьох років. Цей приклад відкриває перспективи для подальших досліджень впливу магнітної активності на атмосферу і еволюцію планет. Команда вже планує пошук аналогічних систем, які потенційно піддаються такому ж типу “космічного самознищення”.
“Космічна погода і магнітні поля мають вирішальне значення для розуміння формування і еволюції планет”, — резюмують автори. Вони вважають HIP 67522 архетиповою моделлю, яка допоможе краще зрозуміти не лише віддалені екзосистеми, але й історію власної Сонячної системи.