У Патагонії виявили нового доісторичного хижака — Kostensuchus atrox, гігантську крокодилоподібну істоту, яка, ймовірно, полювала на динозаврів у крейдяний період.
Дослідження, опубліковане 27 серпня 2025 року в журналі PLOS ONE, представляє детальний опис нового виду пейрозавридного крокодилоподібного, що мешкав у Південній Патагонії близько 70 мільйонів років тому, під час Маастрихтського етапу пізньої Крейди. Формація Чоррілло, де виявили скам’янілість, колись була багатою екосистемою з річковими заплавами, динозаврами, черепахами та ранніми ссавцями. “Kostensuchus atrox — це другий за величиною хижак, відомий із цієї формації”, — повідомляють автори.
Скам’янілість надзвичайно повна: череп, щелепи та численні інші кістки дозволили точно реконструювати вигляд істоти. K. atrox мав довжину близько 3,5 метра і важив понад 250 кг, а його масивні щелепи і зуби вказують на здатність дробити кістки. Це дозволяє припустити, що він міг полювати на динозаврів середнього розміру. “Його будова щелеп робить його схожим на справжнього гіперхижака”, — зазначено у звіті.
Назва Kostensuchus atrox поєднує слово “костен” — теуельчеське позначення вітру, божество Сухос — крокодилоподібну фігуру з давньоєгипетської міфології, та atrox — латинське “лютий”. Така назва підкреслює небезпечний характер істоти та її адаптацію до суворого довкілля Патагонії.
Цей хижак не був динозавром, а належав до вимерлої групи пейрозаврів — рептилій, споріднених із сучасними крокодилами та алігаторами. Однак на відміну від сучасних представників, пейрозаври були сухопутними і мали морфологію, адаптовану до активного полювання. K. atrox став першим крокодилоподібним, виявленим у формації Чоррілло, а його добре збережений стан надає унікальні можливості для реконструкції екосистеми Патагонії в епоху крейди.
Використання сучасних методів 3D-друку дозволило створити точну реконструкцію скелета, яку вже використовують для освітніх і наукових цілей. Череп, очищений від навколишньої породи, є одним із найдетальніших зразків цього типу, доступних дослідникам. “Це відкриття відкриває нові горизонти у вивченні мезозойської фауни Південної Америки”, — підкреслює керівник дослідження Фернандо Новас.
Фінансування проєкту було надане кількома міжнародними науковими установами, зокрема National Geographic Society, CNPq та FAPERJ, без участі спонсорів у науковому процесі. Це дослідження стало ще одним важливим внеском у вивчення крейдової фауни Південної півкулі та засвідчило потенціал Патагонії як ключового регіону для відкриттів у галузі палеонтології.