Довгий час дослідники не могли зрозуміти, чому тануть льодовики на вершинах гір за мінусових температур. Але ключ до розгадки цього дивного феномена є.
Ті, кому траплялося підкорювати гірські вершини, знають, яким жорстоким може бути сонце на великій висоті. Воно не тільки залишає на тілі сонячні опіки, а й також сприяє таненню льодовиків навіть за негативних температур.
На висоті Евересту, де рівень кисню істотно нижчий, шкіра більш вразлива перед ультрафіолетовими променями. Віддзеркалення снігу та льоду також посилює вплив сонячних променів, що збільшує ймовірність опіків. Тривале перебування на сонці без захисту може викликати почервоніння шкіри і набряки, які можуть призвести до серйозних ускладнень.
Альпіністи повинні вживати запобіжних заходів, щоб захистити свою шкіру від сонячного випромінювання. Це включає в себе носіння захисного одягу, сонцезахисних кремів з високим SPF, сонцезахисних окулярів і головних уборів. Додаткові шари одягу і спеціальні засоби захисту можуть уберегти від сонячних опіків і мінімізувати ризик ускладнень, дозволяючи альпіністам продовжувати свій шлях до вершини найвищої гори на Землі.
Щоб докопатися до суті, дослідники встановили мережу з п’яти автоматичних метеорологічних станцій на висоті до 8 412 м, дві з яких стали найвищими метеостанціями на планеті. Ці станції допомагають заповнити критичну прогалину в нашому розумінні високогірної альпійської метеорології та клімату: до їхнього встановлення найвища робоча метеостанція знаходилася на вершині прилеглого піка Мера, на висоті близько 6400 метрів.
Усі п’ять станцій збирають дані про температуру повітря, тиск, відносну вологість і швидкість вітру. Кожна станція, крім найвищої, оснащена мережевим радіометром, приладом для вимірювання вхідного і вихідного випромінювання, а на нижніх станціях також встановлені датчики дощу і стану погоди.
За словами Тома Метьюса, кліматолога з Університету Лафборо у Великій Британії, гімалайські піки буквально купаються в променях світила. Усе тому, що атмосфера там вкрай розряджена, а тому майже не гасить потоки випромінювання. Це провокує парадокс, добре знайомий усім підкорювачам Евересту: у той час, як температура повітря помітно знижена, альпіністи відчувають відчуття перегріву – хочеться зняти куртку.
У деяких випадках, розповідає Метьюс, на станціях зареєстровано рівні сонячної радіації, що дорівнюють або перевищують сонячну постійну, тобто кількість сонячного світла на найдальших межах земної атмосфери. Дослідники вважають, що цьому сприяють сніг і лід, які чудово відбивають світло.
Кліматологи вважають, що саме надмірністю сонячної радіації і пояснюється танення льодовиків на великій висоті. Екстраполюючи це на все високогір’я Азії, вчені доходять висновку, що “на вершинах гір можуть бути тисячі квадратних кілометрів льодів, які тануть, про які ми й не підозрюємо”.
5 цікавих фактів про Еверест
- Еверест – найвища гора на Землі, розташована на кордоні Непалу і Тибету. Її висота становить близько 8 848 метрів над рівнем моря.
- Перше успішне сходження на Еверест було здійснене 29 травня 1953 року британським альпіністом Едмундом Гілларі і шерпою Тенцінгом Норгеєм.
- Понад 4 000 осіб підкорили Еверест з моменту першого успішного сходження.
- Основні сезони для сходжень на Еверест – весна (квітень-травень) і осінь (вересень-жовтень), коли погода найбільш сприятлива.
- Еверест зіткнувся з проблемою забруднення від відходів, залишених альпіністами. Це стало серйозною екологічною проблемою для регіону.