Давні породи Австралії підказують, що континенти Землі сформувалися значно пізніше, ніж вважалося, і мають спільне походження з Місяцем.
Геологи проаналізували кристали польового шпату в одних із найстаріших магматичних порід планети. Йдеться про анортозити віком близько 3,7 мільярда років, знайдені в регіоні Мерчісон у Західній Австралії. Ці породи зберегли хімічні «сліди» ранньої мантії Землі. Саме вони дозволили зазирнути в перші етапи еволюції планети.
«Час і швидкість формування земної кори досі залишалися спірними через брак дуже давніх порід», — пояснює Матильда Бойс. «Ми змогли виділити ділянки кристалів, що зберегли ізотопний відбиток древньої мантії». Такий підхід дав змогу точніше датувати ключові процеси.
Результати показали, що стабільні континенти почали формуватися лише близько 3,5 мільярда років тому. Це майже через мільярд років після народження Землі. Отже, поверхня планети залишалася динамічною і нестабільною значно довше, ніж припускали раніше.
Дослідники також порівняли австралійські зразки з анортозитами Місяця, доставленими місіями «Аполлон». «Анортозити рідкісні на Землі, але дуже поширені на Місяці», — зазначає Бойс. Аналіз показав, що Земля і Місяць мали спільний початковий склад приблизно 4,5 мільярда років тому.
Це узгоджується з гіпотезою гігантського зіткнення. За нею, молода Земля зіштовхнулася з протопланетою, а викинута речовина згодом утворила Місяць. Нові дані підсилюють ідею спільного походження обох тіл.
Дослідження демонструє, що навіть поодинокі кристали можуть змінити наше уявлення про історію планети. Стародавні породи Австралії виявилися ключем до розуміння того, коли й як сформувалися континенти Землі та її єдиний супутник.