Стародавні гранітні валуни стали ключем до виявлення прихованої гігантської структури під льодовиком Пайн-Айленд і змінюють уявлення про динаміку антарктичного льоду.
Рожеві валуни з «граніту — магматичної породи, що кристалізується на значній глибині» були знайдені на вулканічних вершинах гір Гудзона. Їхня присутність у нетиповому місці тривалий час залишалася загадкою. Дослідження Британської антарктичної служби показало, що ці камені пов’язані з масивним гранітним тілом, прихованим під льодовиком. Його розміри сягають близько 100 кілометрів у ширину.
Геохронологічний аналіз встановив, що граніти утворилися приблизно 175 мільйонів років тому. Це відповідає юрському періоду активного магматизму. Проте лише повітряні «гравіметричні вимірювання — метод виявлення підповерхневих мас за аномаліями сили тяжіння» дозволили виявити джерело валунів. Аномалія під льодом точно відповідала великому гранітному масиву.
Доктор Том Джордан зазначає: «Рожеві гранітні валуни, виявлені на поверхні, привели нас до прихованого гіганта під льодом». Це відкриття пояснює, як значно товстіший у минулому льодовий покрив міг транспортувати каміння на великі висоти. Таким чином відновлюється картина палеопотоку льоду.
Реконструкція «палеопотоку — напрямків руху давнього льоду» дає змогу уточнити моделі льодовикової динаміки. Особливо це важливо для льодовика Пайн-Айленд, який нині є одним із найшвидше танучих в Антарктиді. Геологічна будова ложа впливає на ковзання льоду та відтік талої води.
Докторка Джоанн Джонсон підкреслює: «Такі валуни є скарбницею інформації про те, що лежить глибоко під крижаним покривом». Визначення їхнього походження дозволяє оцінити майбутню стабільність Західно-Антарктичного льодовикового щита. Ці дані є критично важливими для прогнозів підвищення рівня моря.
Дослідження демонструє цінність поєднання геології та геофізики. Воно показує, що навіть окремі валуни можуть розкрити масштабні приховані структури. Такі відкриття поглиблюють розуміння процесів, які формують крижану оболонку Землі.