Щоразу, коли в Задарі — найстарішому місті Хорватії з безперервною двохтисячолітньою історією — будівельники занурюють екскаватор у землю, вони ризикують наткнутися на тих, хто жив тут задовго до них. Нові розкопки в районі Рел’я підтвердили: під асфальтом, торговими центрами і прибудинковими дворами сучасного міста ховається один із найбільших давньоримських некрополів в регіоні — понад 3000 поховань, накопичених протягом майже п’яти століть. Про відкриття, дослідженому групою науковців Університету Задара, повідомляє популярний науковий журнал Popular Mechanics, а детальні результати опубліковано у Miscellanea Hadriatica et Mediterranea.
Що відомо коротко
- Некрополь розташований у районі Рел’я і пов’язаний з давньоримським містом Іадер — попередником сучасного Задара
- Дослідження тривають з ХІХ століття, але нові розкопки на місці колишнього гаражного кооперативу дали нові суттєві результати
- Некрополь використовувався безперервно від І ст. до н.е. по V ст. н.е. — майже 500 років
- Серед знахідок: урни, амфори як поховальні посудини, скляні та керамічні вироби, ювелірні прикраси, монети, масляні лампи, а також знаряддя теслі поряд з рештками молодого робітника
- Дослідженням керують проф. Ігор Борзич та проф. Іване Jadрич-Кучан з кафедри археології Університету Задара
Що це за явище
Некрополь — буквально «місто мертвих» по-грецьки — у Давньому Римі був не просто цвинтарем. Це була частина міського ландшафту, невід’ємна від повсякдення живих. Римський закон суворо забороняв поховання в межах міських стін, тому некрополі виростали вздовж доріг, що вели до міста, — на видноті у перехожих. Мандрівники проходили повз стели і пам’ятники щодня; мертві залишались присутніми серед живих.
Задарський некрополь у Рел’ї розвивався саме за цим принципом — вздовж однієї з головних доріг, що з’єднувала Іадер із внутрішніми районами провінції Далмація. Це не просте місце поховань: це летопис міського зростання, де кожен новий шар могил відображає розширення населення і торгові зв’язки.
Деталі відкриття
Нові роботи проводились на місці колишнього гаражу «Хрватський автоклуб» (HAK) у районі Рел’я. Незважаючи на те, що знахідки в цьому районі відомі з ХІХ ст., масштаби некрополя продовжують вражати: понад 3000 задокументованих поховань, при цьому більша частина Рел’ї залишається під будинками, дорогами і громадськими спорудами — і ще навіть не розкопана.
Серед нещодавних знахідок — урни з кераміки та скла, а також амфори (великі транспортні глеки), які використовувались як поховальні контейнери. Цікаво, що некрополь фіксує обидва римські ритуали: і кремацію (попіл у урнах), і інгумацію (поховання тіла цілком). Наявність обох традицій в одному місці — красномовне свідчення того, що змінювалися епохи і звичаї, але місце залишалось священним.
Особливо промовистою виявилась одна могила: поруч із залишками молодого чоловіка лежало 11 залізних інструментів — теслярські знаряддя. Це унікальне свідчення не лише ремесла, а й того, що робітник ідентифікував себе зі своєю справою навіть у смерті.
Що показали нові спостереження
Сьогодні некрополь буквально знаходиться під ногами сучасних задарян: поховання виявлено під торговим центром «Рел’я», будівлею туристично-інформаційного центру, у дворі церкви св. Івана і в зоні, відомій як «Сад Рел’я». Це принципово важливо: некрополь — не відокремлена зона за містом, а інтегральна частина урбанного ядра, ховатися під яким він продовжує досі.
Аналіз артефактів виявив широкі торгові зв’язки Іадера. Скляні вироби в могилах співвідносяться зі східносередземноморськими склодувними майстернями — це означає, що навіть предмети поховального інвентарю прибували з інших кінців Римської імперії. Задар був не провінційним закутком, а ключовим вузлом між адріатичними морськими шляхами і континентальними дорогами Далмації. Про те, які геніальні технологічні й інженерні рішення залишив Рим нащадкам, читайте у матеріалі «Стародавні винаходи Риму в сучасному світі».
Чому це важливо для науки
Унікальність задарського некрополя — у безперервності використання протягом майже 500 років. Більшість відомих некрополів зафіксовані в більш обмежені часові рамки. Тут же — від пізньої Республіки до пізньої Античності — кожне нове покоління ховало своїх поряд із попередниками. Це дає досліднику статистично значущий масив даних для вивчення довгострокових змін у ритуальних практиках, соціальній структурі й економічних зв’язках.
«Знахідки тут не є несподіваними, адже стародавні поховання оточують нас повсюди. Але кожне нове відкриття перебудовує нашу карту», — пояснює проф. Ігор Борзич.
Про подібні знахідки давньоримської цивілізації — зокрема про монети і дорогоцінні камені, знайдені в римському театрі в Клатерні, Італія, — читайте у матеріалі «Монета в давньоримському театрі вразила вчених». А про те, що приховують під землею інші зниклі міста і цивілізації, — у матеріалі «Зниклі цивілізації».
Дослідження некрополя Рел’я є частиною ширшого розуміння: Задар — це не музей просто неба, а живе місто з активним археологічним шаром. Кожна нова будівля або реконструкція дороги потенційно розкриває ще один пласт давньоримського Іадера.
Цікаві факти
- 🏺 За римськими похоронними законами поховання в межах міських стін було категорично заборонено — лише деякі виняткові герої і засновники міст могли удостоїтися поховання всередині. Тому некрополі вздовж доріг стали фірмовою ознакою кожного римського міста
- 💡 Масляні лампи в похованнях — один із найрозповсюдженіших ритуальних предметів у Римській імперії. Їх ставили поряд із померлим, щоб «освітити шлях до потойбіччя». Це свідчить про ідею, що загробне життя — просторове: туди треба йти, і в темряві потрібне світло
- 🪟 Скляне виробництво у Стародавньому Римі концентрувалось переважно в Сирії і Єгипті. Знахідки в задарському некрополі скляних виробів зі Сходу — наочне свідчення того, що навіть предмети поховального інвентарю долали тисячі кілометрів морем
- ⚖️ Мiscellanea Hadriatica et Mediterranea — хорватський науковий журнал, де публікуються результати, — є частиною Хрчак, відкритого репозиторію хорватської наукової літератури, що забезпечує безкоштовний доступ до тисяч досліджень
FAQ
❓ Як некрополь опинився під сучасним містом? Задар — один із небагатьох міст світу, що мають безперервну двохтисячолітню урбаністичну традицію на одному місці. Місто ніколи не було повністю покинуте і не перебудовувалось «з нуля»: нові будинки виростали над старими, вулиці прокладались поверх давніх, і некрополь просто занурювався дедалі глибше. Сьогодні його шар знаходиться на кількох метрах під рівнем сучасних вулиць.
❓ Чому поховання тривали 500 років на одному місці? Некрополь мав сакральний і правовий статус: раз освячене місце поховань залишалось ним на покоління вперед. Крім того, його розташування вздовж головної дороги давало практичну перевагу: родини могли приходити, доглядати за могилами і проводити поминальні ритуали, не відхиляючись від основного шляху. Традиція була сильнішою за часткові зміни ритуалів (кремація vs інгумація) і навіть за зміну правлячих епох.
❓ Чи розкопано весь некрополь? Ні. Більша частина Рел’ї — під сучасними спорудами, дорогами і комунікаціями, що унеможливлює суцільне розкопування. Дослідники отримують доступ до невеликих ділянок лише під час будівельних і ремонтних робіт. Тому некрополь «відкривається» поступово, фрагментами — і реальна кількість поховань може бути значно більшою за 3000.