Міжнародна команда біологів описала сім нових видів діамантових жаб роду Rhombophryne з лісів Мадагаскару. Як повідомляє SciTechDaily, це відкриття стало результатом понад 12 років експедицій, роботи з музейними колекціями та детального аналізу ДНК. Вже зараз уточнені види й ареали враховують під час планування нових природоохоронних територій на острові.
Діамантові жаби ховаються під опалим листям і в ґрунті тропічних лісів, тож більшу частину життя залишаються непомітними. Нові дані свідчать, що різноманіття цієї групи значно більше, ніж вважали раніше.
Приховане різноманіття під шаром листя
Рід Rhombophryne належить до найбільш незвичних амфібій Мадагаскару. Частина видів має округле тіло й веде потайний спосіб життя під поверхнею ґрунту, інші мають довгі ноги та пристосовані до мохових мікрооселищ, а ще інші — кремезну будову тіла для життя на землі.
На перший погляд більшість цих жаб виглядають однотонно коричневими. Однак у деяких видів на лапах і нижній частині спини ховаються яскраві помаранчеві, білі чи чорні плями. Ці «приховані» барви, що відкриваються лише в певних позах, можуть слугувати для відлякування хижаків.
Через потайний спосіб життя та схожий зовнішній вигляд діамантові жаби залишалися однією з найменш вивчених груп хребетних Мадагаскару.
Музейна ДНК допомогла розв’язати податкову загадку
Робота над ревізією роду Rhombophryne розпочалася понад десять років тому, коли під час численних експедицій науковці почали приносити зразки, які не вкладалися в описані раніше види. Було зрозуміло, що перед ними — нові для науки форми, однак їх офіційний опис ускладнювали старі наукові назви, зв’язок яких із сучасними популяціями залишався неясним.
Ключ до розв’язання цієї проблеми дала музеоміка — відновлення та секвенування ДНК зі старих музейних екземплярів. Дослідники порівняли генетичні послідовності з історичних зразків із ДНК сучасно зібраних жаб, а також проаналізували зовнішню будову, скелет та звукові сигнали різних форм.
Такий комплексний підхід дозволив зіставити історичні назви видів із правильними еволюційними лініями та вирішити таксономічні суперечки, що тягнулися десятиліттями. Особливе значення мали старі музейні екземпляри, включно з типовими зразками, на основі яких колись уперше описували види.
Дослідницька група підкреслює, що музейні колекції є не просто архівом минулого, а й незамінним ресурсом для сучасних досліджень біорізноманіття, адже саме ДНК зі старих зразків часто дозволяє дати остаточні відповіді на давні питання класифікації.
Нові види вже враховують у плануванні заповідників
Проєкт об’єднав науковців та установи Мадагаскару та Європи й наочно показав, як опис видів напряму впливає на охорону природи. Багато діамантових жаб мешкають у лісах, що швидко фрагментуються через вирубку, а базова інформація про їхню чисельність чи особливості розмноження досі відсутня.
Автори роботи наголошують: без даних про ареал, екологічні потреби та стан популяцій неможливо коректно оцінити природоохоронний статус видів і вибудувати дієві стратегії їхнього захисту.
Результати ревізії вже врахували на робочій нараді з планування заповідних територій у межах програми «Biodiversity 30×30» на Мадагаскарі, що відбулася в березні 2026 року. Деякі з новоописаних жаб, зокрема Rhombophryne quentini, стали аргументом на користь посилення охорони та розширення окремих природоохоронних зон.
Завдяки семи новим видам загальна кількість визнаних видів Rhombophryne зросла до 27. Попри це, науковці переконані, що в лісах Мадагаскару досі живуть ще неописані представники цієї групи, яким ще належить отримати офіційні наукові назви.
Дослідження підсумовує багаторічну роботу над цілою групою амфібій, але самі автори розглядають його лише як відправну точку для подальших відкриттів. Кожен новий вид, підкреслюють вони, уособлює мільйони років унікальної еволюційної історії, яку людство тільки починає по-справжньому розкривати.