У бурштині віком близько 99 мільйонів років дослідники описали новий вид давньої комахи з роду плантосисних, яка мала ротовий апарат майже вдвічі довший за тіло. За даними SciTechDaily, цей орган був не лише видовженим, а й надзвичайно гнучким, подібним до гофрованої трубки, що дозволяло йому згинатися, не зминаючись.
Новий вид отримав назву Cretodorus noonoo на честь Нуу-Нуу, «пилососа» з дитячого серіалу «Телепузики» – через схожість довгого гнучкого «шланга» персонажа з ротовими органами викопної комахи.
Давня родина плантосисних з незвичайним хоботком
Cretodorus noonoo належав до вимерлої родини неазонієвих (Neazoniidae) плантосисних комах. У новому дослідженні, опублікованому в журналі Insects, вчені проаналізували викопні рештки цієї групи, зокрема 13 екземплярів у бурштині з качинської формації в М’янмі.
Сучасні родичі цих комах мають відносно прості голкоподібні ротові органи, якими проколюють рослинні тканини та висмоктують соки. У викопних неазонієвих ротовий апарат був набагато довшим і складнішим за будовою.
На перший погляд він може нагадати гнучкий хоботок метеликів, але дослідники вважають цю подібність поверхневою. Метелики використовують хоботок для пиття нектару, тоді як у Cretodorus noonoo ротові органи були спрямовані назад і утворювали систему для проколювання та всмоктування, погано пристосовану до живлення нектаром.
Команда також не знайшла переконливих слідів пилку на тілах численних досліджених зразків. Якби ці комахи активно переносили пилок, його скупчення на поверхні тіла могли б вказувати на роль запилювачів, але таких доказів не виявлено.
Складчастий «шланг», що згинається без зминання
Витягнуті ротові органи давніх комах були густо вкриті поперечними складками. За допомогою високороздільної мікрокомп’ютерної томографії дослідники відтворили їхню внутрішню будову й з’ясували, що ці складки є конструктивною частиною органа, а не просто поверхневим рельєфом.
За аналогією з гофрованою питною соломинкою чи гнучким шлангом, такі «гофри» ймовірно дозволяли ротовому апарату згинатися, не перегинаючись і не сплющуючись. У кількох екземплярів ротові органи збереглися в зігнутому стані. Оскільки смола фіксувала положення комах у момент потрапляння, ці вигини вважають додатковим свідченням того, що орган був гнучким за життя.
Подібної складчастої будови не виявлено в жодного сучасного родича цієї групи. Це вказує на еволюційну адаптацію, яка згодом зникла.
Спеціалізація на живленні соком дерев
Автори роботи припускають, що ці комахи були спеціалізованими споживачами деревного соку. Їхні довгі гнучкі ротові органи могли проникати в вузькі тріщини кори, спрямовуючи проколювальну частину до глибших провідних тканин, які транспортують рідину всередині рослини.
На кінці ротового апарату було дві жолобчасті лопаті. Дослідники вважають, що вони допомагали фіксувати орган під час живлення: лопаті розкривалися й упиралися в стінки тріщини, ніби розпірка в отворі, утримуючи «хоботок» на місці, поки комаха висмоктувала сік.
Товста кора, пожежі й еволюційні можливості
Подібні подовжені або гофровані ротові органи в крейдовому періоді незалежно з’являлися й в інших групах комах. Це наштовхує на думку, що ліси з великою кількістю дерев із товстою корою могли сприяти еволюції таких структур, які дозволяли діставатися до глибших тканин.
У роботі також згадують свідчення частих пожеж у смолопродукуючих крейдових лісах. Дерева в умовах підвищеного ризику займання часто формують товстішу кору. Дослідники обережно припускають, що саме такі умови могли створити нові екологічні ніші для комах із довгими гнучкими ротовими органами – стратегії живлення, яка нині майже не зустрічається серед плантосисних.
Погляд у світ комах доби динозаврів
Дослідження виконали Долев Фабрікант (Dolev Fabrikant) і д-р Леонідас-Романос Давраноглу (Leonidas-Romanos Davranoglou) з Тель-Авівського університету у співпраці з д-ром Янчже Фу (Yanzhe Fu) з Нанкінського інституту геології та палеонтології Академії наук Китаю.
На думку авторів, відкриття Cretodorus noonoo дає рідкісну можливість зазирнути у світ комах епохи динозаврів. Це не просто новий вид, а приклад еволюційного «інженерного рішення» – довгого, гнучкого й водночас міцного ротового органа, який дозволяв діставати їжу глибоко під корою дерев.
Той факт, що подібні структури виникали в кількох групах комах у крейдовому періоді, свідчить: давні ліси створювали екологічні умови, дуже відмінні від сучасних. Кожне таке відкриття додає новий фрагмент до мозаїки, з якої вчені відтворюють, як виглядали й функціонували екосистеми десятки мільйонів років тому.