Екологія

Модель показала, як вода рухається у дренованих полях


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Нова високодеталізована гідрологічна модель з Університету Іллінойсу показала, як саме вода рухається по поверхні та в товщі ґрунту на сільськогосподарських полях з дренажем трубами. Робота, про яку повідомляє Newswise Science News, допоможе краще керувати осушенням, планувати систему дренажу та готувати майбутні моделі перенесення поживних речовин.

Модель показала, як вода рухається у дренованих полях

Підповерхневий дренаж у вигляді дренажних труб кардинально змінює те, як вода поводиться на полях: впливає на утворення калюж, динаміку рівня ґрунтових вод, ріст культур, транспорт поживних речовин та якість води в довкіллі. Водночас поля з подібними дренажними системами можуть поводитися по-різному через відмінності в ґрунтах, рельєфі та конструкції самих труб — і більшість моделей погано враховує ці деталі на рівні окремого поля.

Тривимірний погляд на рух води

Щоб подолати цю прогалину, команда з Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн разом з колегами з Національної лабораторії Оук-Ридж застосувала тривимірне моделювання руху води на поверхні та в ґрунті. Вони вивчали два дослідні поля з дренажними трубами на енергетичній фермі університету, де були детально нанесені схеми розташування дрен.

Дослідники оцінили, як на результати моделювання впливають просторове розрізнення (від 2 до 40 метрів), мікрорельєф, властивості ґрунтів, глибина закладання та відстань між дренажними трубами. За словами провідного автора, доцента Біня Пена (Bin Peng), модель дозволяє побачити повну тривимірну картину руху води після сильних опадів: де саме утворюється поверхневе застоювання, якої площі ці ділянки, скільки часу вода затримується на поверхні та як швидко падає рівень ґрунтових вод.

Команда протестувала два підходи до опису дренажу трубами в межах гідрологічної моделі Advanced Terrestrial Simulator, яку розробляли за участю кількох національних лабораторій Міністерства енергетики США. Обидва варіанти достатньо добре відтворили сумарний дренаж на рівні поля, але по-різному підходять до окремих дослідницьких завдань.

Чи завжди потрібна найвища роздільна здатність

Одне з несподіваних спостережень: моделювання з роздільною здатністю від 2 до 40 метрів давало подібні оцінки загального дренажу, якщо відповідно налаштувати параметри. За словами першого автора, аспіранта Хаоюаня Ю (Haoyuan Yu), навіть при 40-метрових комірках модель прийнятно відтворювала загальну гідрологічну реакцію дренажу.

Однак просторові деталі при цьому сильно відрізнялися. Модель з кроком 2 метри зберігала локальні западини, характерні схеми застою води та структуру потоків поблизу дрен. У варіанті з 40-метровими осередками більшість таких дрібних особливостей згладжувалася.

Це означає, що для оцінки сумарного обсягу дренажу чи загальної реакції рівня ґрунтових вод не завжди потрібна найдрібніша сітка. Висока роздільна здатність стає критичною, коли необхідно з’ясувати, де саме накопичується вода, як вона рухається крізь ґрунт і в яких точках потрапляє в систему дренажних труб.

На це звертає увагу й Ю: шляхи руху води визначають, де вона накопичується, як довго затримується в ґрунті та як взаємодіє з оточенням. Ці деталі особливо важливі для подальшого моделювання перенесення поживних речовин і біогеохімічних реакцій.

Вплив рельєфу, ґрунтів і конструкції дренажу

Симуляції також показали, як властивості поля та дизайн дренажної системи змінюють водні потоки. Невеликі відмінності в мікрорельєфі впливали на те, де саме вода застоювалася й проникала в ґрунт. Властивості ґрунту визначали пропорції між поверхневим стоком, випаровуванням з транспірацією та відведенням води через дренажні труби.

Глибина закладання дрен виявилася ключовою для довгострокових обсягів дренажу і рівня ґрунтових вод: глибші труби загалом більше знижували рівень ґрунтових вод і збільшували сумарний дренаж. Відстань між дренами, своєю чергою, сильніше впливала на швидкість реакції системи на дощі: більш щільно розташовані труби давали вираженіші пікові витрати під час опадів.

Таким чином, модель дозволяє віртуально «програти» різні варіанти розташування, глибини та кроку дренажних труб, оцінюючи, як це змінить застій води на поверхні та поведінку рівня ґрунтових вод ще до втручання на реальному полі.

Наступний крок — поживні речовини і цифровий двійник ландшафту

Нинішня робота концентрується на воді, але саме ці гідрологічні шляхи визначають, куди рухатимуться розчинені речовини. Зокрема, нітрат є високо розчинним у воді, тож його перенесення тісно пов’язане з рухом води в ґрунті та дренажній мережі. Краще розуміння шляхів руху води дає основу для точнішого прогнозу, де саме нітрат може потрапити в дренаж і далі — у водойми.

Команда Пена вже розширює гідрологічну основу, додаючи модулі кругообігу вуглецю й азоту та реакційного перенесення речовин. Модель використовують для відтворення водного та азотного балансів різних біоенергетичних культур і порівняння їх із традиційною сівозміною кукурудза–соя.

Зрештою науковці прагнуть створити свого роду «цифрового двійника» — модель від рівня поля до рівня водозбору для інтегрованих поверхневих і підповерхневих процесів. Такий інструмент має допомогти проєктувати ландшафти для біоекономіки, стійкого землекористування та прецизійної охорони природи у великих сільськогосподарських регіонах.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button