Акулам, скатам та іншим хрящовим рибам важко плавати в прісній воді: їх постійно тягне на дно. До такого висновку прийшли біологи з Стенфордського університету, університету Сент-Луїса (США) і університету Мердока (Австралія) під керівництвом доктора Адріана Ґляйсса (Adrian Gleiss). Результати їх дослідження опубліковані у вигляді статті в журналі the Journal of Experimental Biology.
Американські та австралійські вчені детально досліджували те, як два види хрящових риб – тупорила акула і споріднений їй дрібнозуба пилорил- плавають спочатку в океані, а потім в річці Фіцрой-Рівер в Західній Австралії, куди вони щороку піднімаються на кілька місяців. Обробивши отримані дані, біологи завантажили їх в комп’ютерну модель.
Виявилося, що, плаваючи в прісній воді, акули витрачають на 50% більше енергії, ніж у солоній. Це пов’язано з тим, що у хрящових риб, на відміну від кісткових, немає плавального міхура, який би зменшував щільність їх тіла. Замість цього акулам і скатам доводиться покладатися на свою багату жиром печінку, що набагато менш ефективно збільшує плавучість. В той же час, прісна вода виштовхує тіло вгору менше, ніж солона. В результаті, акулам набагато важче пливти на одному рівні, не опускаючись вниз. Іншими словами, вони просто постійно тонуть. Через це їм складніше полювати.
[ads2] Раніше інші наукові колективи вже з’ясували, що в прісній воді органи чуття акул – зір і нюх – діють гірше, а інстинкт розмноження пригнічується. Все це допомагає зрозуміти, чому більшість прісноводних акул вимерло, а їх сучасні побратими в основному піднімаються в ріки з морів тільки на певний час.«Отримані нами результати дозволяють припустити, що механічні труднощі з підтриманням плавучості могли перешкодити експансії хрящових риб в прісні водойми, будучи при цьому одним з головних чинників», – пишуть вчені в анотації до своєї статті.
Читайте також: Чому акули бояться дельфінів?
Нагадаємо, що хрящові риби – більш давня і примітивна група, ніж кісткові. Як видно з назви, ключові відмінності між ними полягають в будові скелета. У першій (це, головним чином, акули і скати) основу скелета становить хрящова тканина, в той час, як у другій (тунців, коропів, оселедців і так далі) – кісткова. Є й інші важливі відмінності, в тому числі вже згадана відсутність у хрящових риб плавального міхура.
Натхнення: scientificrussia.ru