Антарктида зазнає швидких і глибоких змін, які становлять загрозу для кліматичної стабільності планети та зокрема — для прибережних регіонів Австралії.
Міжнародна команда науковців з Австралії, Європи та Південної Африки, що діяла за координації ACEAS та Австралійського антарктичного відділу, встановила: Західно-Антарктичний льодовиковий щит перебуває під безпрецедентною загрозою руйнування, яке може призвести до підняття рівня моря більш ніж на три метри. “Такий обвал матиме катастрофічні наслідки для наступних поколінь”, — попереджає д-р Нерілі Абрам.
Зменшення антарктичного морського льоду, потепління океану та ослаблення глибокої океанічної циркуляції вже відбуваються. Ці явища взаємопов’язані й мають ефекти глобального масштабу — від прискореного потепління до порушення біологічної рівноваги океану. “Клімат є більш сприйнятливим до потепління, ніж вважалося раніше”, — зазначає Абрам.
Коли морський лід тане, океан поглинає більше сонячного тепла, що прискорює нагрівання. Це, своєю чергою, робить шельфові льодовики вразливими до руйнування. Зникнення цього льоду може стати незворотним, оскільки воно впливає на стабільність самого антарктичного льодовикового покриву.
“Втрата антарктичного морського льоду підвищує ризик вимирання імператорських пінгвінів”, — пояснює професор Метью Інгланд. Пташенята потребують стабільного льоду до формування водонепроникного пір’я, але ранні розриви льоду знищують цілі колонії. Криль, фітопланктон, тюлені та інші ключові види також під загрозою — через потепління та підкислення океану.
Ще одне занепокоєння викликає можливий колапс антарктичної перекидної циркуляції — “життєво важливі поживні речовини залишаться на дні, замість того, щоб підніматися до поверхні, де вони необхідні морським екосистемам”, — застерігає Інгланд.
Системи міжнародного контролю, включаючи Договір про Антарктику, виявляються недостатніми, щоби стримати ці процеси. “Єдиний спосіб уникнути подальших змін — це скорочення викидів парникових газів і утримання глобального потепління в межах 1,5°C”, — наголошує Абрам.
Результати дослідження, опубліковані в Nature, акцентують на необхідності негайних дій. Втрата льоду на південному континенті — це не лише екологічна трагедія, а пряма загроза для прибережних громад, океанічного життя та глобальної кліматичної стабільності.