Навколишнє середовище стає ключовим фактором формування стійкості до антибіотиків. Про це з занепокоєнням йдеться в новій доповіді Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). У всьому світі антибіотики застосовують для лікування і профілактики бактеріальних інфекцій, що вражають людину, тварин і навіть рослини. Одночасно їх використовують як стимулятори росту у тваринництві. Як наслідок, вони у величезній кількості потрапляють в природу зі стічними водами з фармацевтичних компаній, з сільськогосподарськими та промисловими відходами. На звалищах виявляються гори прострочених або невикористаних ліків.
Група міжнародних експертів досліджувала водний басейн річки Ісакавагу. У них тривогу викликала ситуація на водоочисній станції в місті Патанчеру поблизу Хайдерабада (Індія). Тут очищенню піддаються стічні води, які щоденно утворюються на 90 фармацевтичних підприємствах, що далі скидаються в Ісакавагу. В результаті аналізу вод, що скидаються виявилося, що ципрофлоксацин – один з найбільш поширених антибіотиків – містився в них в концентрації, достатній для щоденного лікування 44 000 людей!
Цифра вводить в стан шоку. Це далеко не одиничний випадок, повідомляє Центр новин ООН. А це означає, що антибіотики у значних концентраціях можна виявити у багатьох водоймах, осадових породах і ґрунтах планети. Ліки, які колись захищали здоров’я людини, поступово його підривають. Навколишнє середовище дедалі більшою мірою стає резервуаром протимікробних речовин і резистентних хвороботворних мікроорганізмів.