Публікація про відкриття найстарішої піраміди на Землі, створеної 27 000 років тому, викликала суперечки серед вчених. Про неоднозначне відкриття пише Nature.
Наприкінці жовтня у журналі Archaeological Prospection вийшла стаття про виявлення в Індонезії на Західній Яві піраміди Гунунг Паданг, яка за заявами авторів була збудована 27 000 років тому. Новина, яку підхопили багато світових ЗМІ, викликала неоднозначну оцінку у професійній спільноті: не всі археологи визнають виявлення найдавнішої будови на Землі.
Якщо автори статті мають рацію, то Гунунг Паданг був побудований ще під час останнього льодовикового періоду. У цьому випадку піраміда старша від першої колосальної єгипетської піраміди, 4600-річна піраміда Джосера, і найстаріша відома мегалітична пам’ятка Гебеклі-Тепе в Туреччині, яка була побудована мулярами близько 11 000 років тому. Таке відкриття повністю змінить ставлення до розвитку цивілізації Землі, тому потребує серйозних доказів.
Дослідник з індонезійської Національної агенції досліджень та інновацій (BRIN) у Бандунгу Лютфі Йондрі повідомив Nature, що вони проводили розкопки в цьому місці та виявили сліди перебування людей у цьому регіоні між 12 000 та 6 000 років тому. При цьому на той момент жодних слідів володіння кам’яними технологіями будівництва місцеві жителі не демонстрували. Самі автори роботи також не пишуть про виявлення будь-яких слідів перебування людини.
Гунунг Паданг складається з п’яти ступінчастих кам’яних терас з підпірними стінками і сходами, що з’єднуються, і розташовані на вершині згаслого вулкана. Вчені досліджували це місце, щоб визначити, що знаходиться під терасами. Вони виділили чотири шари, які, на їхню думку, є окремими етапами будівництва. Найбільш внутрішній шар, датований за допомогою радіовуглецевого методу віком 27 000 років, представляє затверділе ядро лави, яке, згідно зі статтею, було «ретельно виліплено».
Передбачувані мегалітичні утворення під час розкопок у Гунунг Паданг. Фотографії: Danny Hilman Natawidjaja et al., Archaeological Prospection
Археологи, які не брали участь у дослідженні, не ставлять під сумнів вік утворення і точність датування порід, але кажуть, що з цієї знахідки зроблено занадто великі висновки. Наприклад, Флінт Діббл, археолог з університету Кардіффа, зазначає, що в статті немає жодних доказів того, що нижні породи були створені штучно, а не утворилися природним шляхом при виверженні вулкана.
Крім того, скептики зазначають, що стаття не надала жодних доказів того, що розвинена цивілізація існувала під час останнього льодовикового періоду. Зразки ґрунту, хоч і точно датовані, не містять ознак людської діяльності, наприклад, деревне вугілля чи фрагменти кісток. А найстаріше відоме місто — це 9000-річний Чатал-Хююк на території сучасної Туреччини.
Ідея, що за часів останнього льодовикового періоду існувала розвинута цивілізація, яка була повністю знищена, залишивши лише сліди у вигляді мегалітичної споруди в Індонезії — дуже гарна. Але поки що для неї немає жодних доказів, додають вчені.