Наука

Арктичні льоди “запам’ятали” найбільші події в історії Європи

Вивчаючи той чи інший шар криги, фахівці можуть досить точно датувати його і за допомогою хімічних аналізів виділити елементи, які потрапили в цей лід сотні і навіть тисячі років тому.

Так, у 2018 році міжнародна команда дослідників з аналізу хімічного складу шарів льоду в Гренландії відстежила низку найважливіших подій в історії Західної Європи в період між 1100 роком до нашої ери і 800 роком нашої ери (зокрема, злети і падіння Римської імперії).

Згодом наукова група продовжила й розширила своє дослідження. Вивчивши 13 крижаних кернів, зібраних в різних частинах Арктики, фахівці за рівнем забруднення свинцем змогли відстежити ключові події, що відбулися в Європі за останні півтори тисячі років.

Автори пояснюють, що будь-яка людська діяльність залишає свій слід. В даному випадку “індикатором” активності у той чи інший час служать частинки свинцю.

Цей метал разом з пилом та іншими домішками потрапляє в атмосферу протягом тисячоліть. В один час викиди могли бути пов’язані з видобутком свинцево-срібних руд і карбуванням давньоримських монет, інша – зі спалюванням викопного палива. Незмінним залишалося лише те, що частинки свинцю, які потрапили в атмосферу, підхоплювалися вітрами і в кінцевому підсумку осідали на арктичному крижаному щиті.

При цьому аналізи вчених говорять про те, що рівні забруднення дуже чітко співвідносяться з великими історичними подіями. Це, наприклад, епідемії, війни, бунти і зміни кордонів держав.

Арктические льды "запомнили" крупнейшие события в истории Европы
Дослідники вивчають крижаний керн в лабораторії.
Фото DRI.

Так, дослідники встановили, що збільшення концентрації свинцю в крижаних кернів тісно пов’язане з періодами експансії в Європі, з появою нових технологій і економічним зростанням. З іншого боку, зниження вмісту свинцю може свідчити про помітні кліматичні зміни, епідемії і голод.

“Наприклад, стійке зростання забруднення свинцем у ранньому і високому Середньовіччі (800-1300 роки) свідчить про широке економічному зростанні, особливо в Центральній Європі, коли в таких місцях як гори Гарц і Ерцгебірге були виявлені нові родовища, – розповідає провідний автор роботи Джо МакКоннелл (Joe McConnell). – Забруднення свинцем зменшилося в період пізнього Середньовіччя і раннього Нового часу (близько 1300-1680 років), коли економічна активність знизилася через чуму”.

Вчений має на увазі пандемію, відому як Чорна смерть. За його словами, після цього тривалого спаду ще більше сотні років рівень свинцевого забруднення не міг піднятися до позначки, на якій тримався до приходу чуми.

“Це не викликає здивування, якщо врахувати, що приблизно 50% населення Європи померло під час пандемії Чорної смерті. Та робоча сила для видобутку і виплавки, і попит на срібло і свинець значно скоротилися на багато поколінь”, – пояснив МакКоннелл в інтерв’ю порталу Newsweek.

Але, навіть незважаючи на спади людської активності, в середньому показники свинцевого забруднення в останні півтори тисячі років неухильно росли.

Зокрема, забруднення свинцем в Арктиці в період з 500-х до 1970-х зросла в 250-300 разів. Однак після введення міжнародної політики по боротьбі із забрудненням навколишнього середовища свинцем його зміст в арктичних льодах знизилося більш ніж на 80%.

Проте, сьогодні рівень свинцю в арктичних льодах приблизно в 60 разів вище, ніж на початку Середньовіччя, укладають фахівці.

Докладніше про це дослідження розповідається в статті, опублікованій в журналі PNAS.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button