Арктична тундра зберігає величезну кількість метану, що робить її важливим учасником глобального вуглецевого циклу. Саме цей регіон нагрівається швидше за все через зміни клімату. Вчені вирішили з’ясувати, як цикли замерзання-розмерзання ґрунту впливають на викиди метану навесні і восени. Результати дослідження публікує журнал Global Change Biology.
За останнє сторіччя арктична тундра нагрівається швидше, ніж інші регіони світу. Висока температура прискорює розкладання органічного вуглецю в регіоні, що призводить до збільшення чистих викидів метану.
Через недостатню кількість даних, вчені не знають подробиці цього процесу. Наприклад, що спільного у викидах метану під час весняного танення в порівнянні з осіннім замерзанням? Чи впливають замерзання і відтавання на кількість викинутого метану?
Команда доктора Бао Тао з Інституту атмосферної фізики (IAP) Китайської академії наук (CAS) виявила, що на міжсезоння припадає близько чверті загальних річних викидів метану. Ґрунт навесні тане, а восени замерзає, але вчені не знали, як саме ці процеси впливають на викиди метану.
Нове дослідження підкреслює, що викиди метану восени в 3-4 рази вище, ніж навесні. У ґрунті вищий рівень вологості, мікробів і органічного вуглецю під час осінніх заморозків, ніж під час весняного танення. Саме ці умови і створюють сприятливе середовище для росту метаногенів , що і призводить до більших викидів парникових газів восени.
«Нове дослідження поліпшить наше розуміння балансу метану в Арктиці в залежності від пори року», – робить висновок доктор Сюй Сіян, співавтор роботи.
Натхнення: hightech.fm