Дослідники проаналізували ДНК рослин, витягнуті з озерних відкладень в Арктиці і виявили свідчення того, що ареал деяких чагарників за 100 000 років змістився на 400 кілометрів на південь. Стаття про відкриття опублікована в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Zach Montes Orijin Media
Аналіз ДНК древніх рослин показав, що раніше вони росли на більш північних територіях. Однак, через зміну клімату їх ареал незабаром може знову зміститися і Арктика почне зеленіти
Карликова береза – один з ключових видів чагарників арктичної тундри. Але цей вид сьогодні не росте на північ від острова Баффін – земля в канадській Арктиці. Однак дослідники виявили ДНК цієї рослини в древніх озерних відкладах, показуючи, що раніше вона росла набагато північніше. Це означає, що відносно недавно арктичний регіон був схожий на сьогоднішню тундру і сповнений зелені.
Автори нового дослідження витягли з озерних відкладень в Арктиці найдавнішу в регіоні ДНК рослини віком в 100 000 років. Вченим довелося докласти чимало зусиль, щоб доставити генетичний матеріал в лабораторію збереженим, поки він не деградував. Ідентифікація стародавніх рослин раніше проводилася на основі скам’янілого пилку, який добре зберігається в відкладеннях. Але пилок показує тільки загальну картину, позаяк він легко розноситься вітром.
Нова методика вчених дозволила їм витягти ДНК рослин безпосередньо з озерних відкладень, секвенувати її і визначити, які види рослин виростали в регіоні більше 100 000 років тому. Замість регіональної картини аналіз осадової ДНК дає дослідникам локальний знімок видів рослин, що мешкали в певний момент часу в певному місці.
Дослідники показали, що ареал зростання карликової берези за цей час змістився приблизно на 400 кілометрів на південь. Виходячи з даних про те, що арктичний регіон починає нагріватися все швидше, вчені припускають, що ця рослина може незабаром знову зайняти простори, які вона втратила сотню тисяч років тому.