Всесвіт

Астрономи оцінили придатність океанів Енцелада для життя

Нова оцінка кислотності океанів, прихованих під крижаною поверхнею супутника Сатурна, дає відповідь на ключове питання: «чи є життя на Енцеладі?»

3bb0f17e7f7ab0e2f9fd895d2c31cae8
Головні надії на виявлення позаземного життя сьогодні пов’язуються не з Венерою і Марсом, і навіть не з далекими зірками, а з супутниками великих планет Сонячної системи, такими як Європа, Титан і Енцелад. Потужні гравітаційні поля Сатурна і Юпітера створюють приливні сили, які «мнуть», немов пластилін, ці тіла, зігріваючи їх і даючи необхідний мінімум енергії навіть на великій відстані від Сонця. А на деяких з них є і вода.

Наявність океану рідкої води під крижаною поверхнею Енцелада стало очевидним завдяки багаторічними спостереженнями зонда Cassini. Однак океан – ще півсправи: важливо зрозуміти, чи здатна хоч якась форма життя існувати в цих умовах, і чи можуть в них проходити необхідні біохімічні реакції. А для цього треба знати кислотність (рН) цього водного середовища.

На жаль, занурити в океан Енцелада лакмусовий папірець або електроди рН-індикатора не представляється можливим. Однак час від часу ця рідина проривається крізь кірку льоду і гейзерами викидається з поверхні супутника. Спостерігаючи її хімічний склад, ми можемо опосередковано, але досить точно оцінити і її рН. Таку роботу проробив нещодавно американський астрофізик Крістофер Глейн (Christopher Glein) з колегами.

Читайте також: 

Дані про вміст у цих викидах неорганічних форм вуглецю і розчиненого вуглекислого газу надали бортові прилади того ж зонда Cassini, а вчені використовували їх, щоб з’ясувати зміст солей і кислотність середовища в океані Енцелада. За їх даними, ця рідина, як і вода земних океанів, містить хлорид натрію і карбонати, однак рН її виражено лужна і становить 11-12, як у мильної води.

Передбачається, що в лужну сторону рН цього середовища зсувається завдяки геологічним процесам серпентинізації, що протікає біля дна. Багаті магнієм і залізом мінерали під великим тиском і при високих температурах перетворюються в глину, насичуючи воду лужними іонами. Те ж, хоча й в обмежених масштабах, відбувається і на Землі поблизу «чорних курців» біля самого дна океану.

Ці процеси, до речі, насичують воду і молекулярним воднем, який згодом може залучатися в цілий ряд реакцій, що ведуть до появи органічних речовин. Залишається сподіватися, що на Енцеладі вони не припинилися в якому-небудь далекому минулому і продовжуються досі, маючи хоча б якесь життя – і наші надії його знайти.

Натхнення: earth-chronicles.ru


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button