Всесвіт

Астрономи оцінили швидкість тікання водню з марсіанської атмосфери

Вчені з'ясували, що Марс втрачає воду з атмосфери швидше, змінюючи уявлення про його водну історію.

Міжнародна команда астрономів вперше за допомогою даних космічного телескопа Габбл та місії MAVEN змогла оцінити швидкість втечі атомів водню з атмосфери Марса, що відкриває нові перспективи для вивчення водної історії цієї планети.

Колись Марс був вологою планетою, але значна частина його води зникла за останні 3 мільярди років, частково під землею, а частково у космосі. Невідомою залишалася швидкість втрати води у космос. Завдяки об’єднанню даних від телескопа Габбл і місії MAVEN, дослідники змогли виміряти кількість і швидкість виходу атомів водню, що дало можливість оцінити втрату води за минулі мільярди років. Це дослідження також підвищує шанси на виявлення слідів життя на Марсі.

Молекули води в атмосфері Марса розпадаються під впливом сонячного світла на водень і кисень. Водень, через свою легкість, швидко втрачається, у той час як важчий дейтерій залишається довше. Співвідношення водню і дейтерію дозволяє оцінити, скільки води було на Марсі в минулому. Дослідження показало, що втрати водню і дейтерію зростають під час перигелію — коли Марс знаходиться найближче до Сонця, що робить процес втечі атомів динамічним і швидким.

Ультрафіолетові знімки Габбла. Марс у найвіддаленішій від Сонця точці, званій афелієм, 31 грудня 2017 року (вгорі) і поблизу його найближчого наближення до Сонця, званого перигелієм, 19 грудня 2016 року (внизу). Коли Марс перебуває близько до Сонця, його атмосфера виглядає більш яскравою і витягнутою. Відбите сонячне світло від Марса на цих довжинах хвиль показує розсіювання атмосферними молекулами і серпанком, в той час як полярні крижані шапки і деякі особливості поверхні також видно. Хаббл і MAVEN показали, що марсіанські атмосферні умови змінюються дуже швидко. Коли Марс перебуває близько до Сонця, молекули води дуже швидко піднімаються через атмосферу, розпадаючись і вивільняючи атоми на великих висотах.

Ці нові відкриття допомагають глибше зрозуміти водну історію Марса та динаміку його атмосфери, а також вивчають процеси, що можуть впливати на втрату води на подібних планетах в інших зоряних системах.

Back to top button