Магнітні поля можна знайти в будь-якій точці Всесвіту. Але до цього часу поля міжгалактичної павутини уникали вчених.
Хоча Всесвіт електрично нейтральний, атоми можуть іонізуватися і утворювати позитивно заряджені ядра та негативно заряджені електрони. Коли ці заряди прискорюються, вони створюють магнітні поля. Одне з найпоширеніших джерел магнітних полів у великих масштабах виникає внаслідок зіткнень між хмарами міжзоряної плазми та іонами всередині неї. Ця міжгалактична мережа з ниток газу – одне з основних джерел магнітних полів галактичного масштабу.
Ми не можемо безпосередньо виявити магнітні поля, віддалені на мільярди світлових років. Натомість ми спостерігаємо за ними через їх вплив на заряджені частинки. Коли електрони та інші частинки рухаються по спіралі вздовж ліній магнітного поля, вони випромінюють радіосигнали.
Складаючи карту цього радіосигналу, астрономи можуть скласти карту галактичних магнітних полів. Але нитки космічної павутини настільки розсіяні, що випромінюваний ними радіосигнал дуже слабкий. Занадто слабкий, щоб його можна було легко виявити. А оскільки сусідні галактики створюють ще сильніші радіосигнали, окремі фрагменти випромінювання можуть бути заглушені галактичним радіошумом.
Щоб подолати цю проблему, автори нової роботи зосередилися на поляризованому радіовипромінюванні. Це радіовипромінювання, яке має певну орієнтацію. Астрономи використовували дані оглядів всього неба в радіодіапазоні, таких як Global Magneto-Ionic Medium Survey, архів телескопа Планка, Довгохвильовий масив Owens Valley і масив Murchison Widefield. Поєднуючи ці дані та порівнюючи їх з картами космічної мережі, вчені підтвердили поляризований радіосигнал.
Цей результат є не тільки першим виявленням магнітних полів космічної павутини, але і переконливим доказом існування ударних хвиль зіткнення всередині міжгалактичних ниток. Ці ударні хвилі були помічені в комп’ютерному моделюванні космічних структур, але це перші докази, що підтверджують думку про те, що результати моделювання є точними.