Астрономи відшукали землеподібну гарячу екзопланету біля близького до Сонця ультрахолодного червоного карлика, який за розмірами можна порівняти з Юпітером. Це друга за найменшим розміром зірка головної послідовності, біля якої виявлено транзитну екзопланету. Стаття опублікована в Nature Astronomy.
Ультрахолодні карлики включають у себе найлегших і найдрібніших представників зірок головної послідовності, а також коричневі карлики. До них належать об’єкти спектральних класів від M6.5 до L2, з масою від 0,07 до 0,1 маси Сонця і ефективною температурою від 2200 до 2850 кельвінів. Зірки такого типу широко поширені в околицях Сонця, проте через низьку світність вони є погано дослідженими цілями з точки зору пошуків екзопланет.
Група астрономів на чолі з Мішелем Гіллоном (Michael Gillon) з Льєжського університету повідомила про виявлення екзопланети в ультрахолодного карлика SPECULOOS-3 (або LSPM J2049+3336) в рамках програми SPECULOOS із пошуку екзопланет в ультрахолодних і коричневих карликів у межах 130 світлових років від Сонця. Відкриття було зроблено шляхом спостережень транзитів екзопланети по диску зірки за допомогою низки наземних телескопів, таких як SAINT-EX, SNO-Artemis і TRAPPIST-North, використовувалися також дані наземних спектроскопічних спостережень.
SPECULOOS-3 є ізольованим червоним карликом спектрального класу M6.5, розташованим за 54 світлових років від Сонця, чия світність становить лише 0,0008 від світності Сонця. Вік зірки становить 6,6 мільярда років, її маса оцінюється в 0,1 маси Сонця, а за розміром вона лише трохи більша за Юпітер.
Навколо зірки по орбіті з періодом 17 годин і довжиною великої півосі 0,0073 астрономічної одиниці обертається екзопланета SPECULOOS-3b з радіусом 0,977 радіуса Землі та рівноважною температурою 553 кельвіни. Планета отримує від своєї зірки в 16 разів більше випромінювання, ніж Земля від Сонця, і, найімовірніше, перебуває в приливному захопленні у своєї зірки.
Передбачається, що екзопланета, найімовірніше, скеляста і не володіє істотною водневою оболонкою, а також може бути пов’язана із зазором Фултона – спостережуваною вадою екзопланет радіусом від 1,5 до 2 радіусів Землі, яку можна пояснити процесами фотовипаровування атмосфер. Очікується, що визначити масу, і, як наслідок, приблизний склад, а також наявність газової оболонки, допоможуть майбутні спостереження “Джеймса Вебба” за вторинними затемненнями планети.
Аналогом SPECULOOS-3b може виступати система TRAPPIST-1, що містить сім землеподібних планет. Однак поки що вчені не виявили у екзопланет у цій системі атмосфер.