Дослідники отримали нові докази того, що в потрійній системі GW Оріона може існувати планета. Вчені вважають, що це найрідкісніший тип планет з усіх, що існують у Всесвіті.
Зоряна система, відома як GW Оріона і розташована приблизно в 1300 світлових роках від Землі, являє собою привабливу мету для вивчення. Вона складається з трьох газопилових кілець, вкладених один в одного. У центрі сфери з цих кілець розташовані три зірки — дві з них обертаються одна навколо одної на жорсткій орбіті, а третя рухається навколо них.
Системи з трьома зірками рідкісні в космосі, але чим уважніше астрономи придивляються, тим більш дивними стають GW Оріона. У статті 2020 року, опублікованій в журналі Astrophysical Journal Letters, дослідники уважно вивчили GW Ori за допомогою телескопа ALMA в Чилі й виявили, що три пилових кільця системи насправді рухаються не так рівно, як можна було б припускати, а саме внутрішнє кільце сильно коливається на своїй орбіті.
- Вчені змоделювали вибух зірки Бетельгейзе (відео)
- Опублікована найточніша карта Марса в 5,6 гігапікселів (фото)
- Телескоп Hubble спостерігає за крихітною галактикою з великим серцем
Команда астрономів припустила, що молода планета або її зачатки можуть порушити гравітаційний баланс складної системи GW Оріона. Якщо це відкриття підтвердиться, це буде перша планета з трьома сонцями у відомому Всесвіті. Нова стаття астрофізиків пропонує свіжі докази існування цієї рідкісної планети.
Автори роботи провели 3D-моделювання, щоб з’ясувати, чи могли утворитися таємничі проміжки в кільцях зоряної системи, ґрунтуючись на спостереженнях за іншими протопланетними дисками в інших частинах Всесвіту. Команда перевірила дві гіпотези: або розрив в кільцях GW Оріона утворився через крутний момент, що виник через трьох обертових зірок в центрі системи, або розрив виник через утворення всередині одного з кілець планети.
Дослідники дійшли висновку, що в кільцях недостатньо турбулентності, щоб теорія зоряного крутного моменту могли пояснити спостережувані явища. Модель передбачає, що наявність величезної планети розміром з Юпітер — або, можливо, декількох планет — є більш ймовірним поясненням дивної форми й поведінки кілець.
Стаття авторів опублікована в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Натхнення: www.popmech.ru