Головна / Здоров'я / Бактерії виробляють алкоголь, який вбиває печінку непитущих людей

Бактерії виробляють алкоголь, який вбиває печінку непитущих людей

Зловживання алкоголем, як відомо, може завдати чималої шкоди печінці. Нещодавно вчені з Китаю виявили штам кишкових бактерій, здатних виробляти власний алкоголь у великих кількостях. Така особливість потенційно може привести до проблем з печінкою у людей, які взагалі не п’ють міцні напої. За словами вчених, відкриття, як це часто буває, було зовсім випадковим.

Доктор Цзінь Юань (Jing Yuan) і її колеги зі Столичного інституту педіатрії Китаю виявили «п’янких» мікробів під час лікування пацієнта з незвичайним станом. У нього був виявлений так званий синдром автопивоварні (auto-brewery syndrome). Такі пацієнти п’яніють після вживання в їжу солодких продуктів.

Концентрація алкоголю в крові 27-річного чоловіка могла після їжі підніматися до небезпечного рівня (400 міліграмів на децилітр крові). Друзі хлопця стали вважати його «таємним п’яницею», а його мати змушувала регулярно використовувати алкотестер.

Медики пов’язують синдром авто-пивоварні з грибковою інфекцією, коли грибки кишківника синтезують алкоголь після вживання солодкої їжі (цукру в етанол, дієвий компонент алкогольних напоїв). Але в даному випадку винуватцями проблем були зовсім не грибки, оскільки протигрибкове лікування на чоловіка не подіяло.

Біопсія печінки показала, що пацієнт страждає від неалкогольного стеатогепатиту. Мова йде про важку форму неалкогольної жирової хвороби печінки (НЖХП) – найбільш поширеному захворюванні печінки. Від нього страждає один мільярд людей у всьому світі. НЖХП може призвести до цирозу і раку печінки, але його причина залишається невідомою.

Дослідники вивчили зразки калу пацієнта, взяті в різний час, і з’ясували, що в момент найбільшого сп’яніння 18,8% бактерій у зразку становили мікроби під назвою Klebsiella pneumoniae. Їх концентрація перевищувала норму в 900 разів (!).

Взагалі, бактерії K. pneumoniae є досить поширеним типом кишкових мікробів. Однак штами, виділені зі зразків калу пацієнта, могли виробляти в чотири-шість разів більше алкоголю, ніж штами, виявлені у здорових людей.

Згодом фахівці ізолювали штами бактерій K. pneumoniae, які справляли велику, середню або низьку кількість алкоголю.

Дослідники також вивчили кишкові бактерії у 43 пацієнтів з НЖХП і 48 здорових людей. Приблизно 60% пацієнтів з НЖХП мали бактерії, що продукують велику або середню кількість алкоголю. Що цікаво, лише 6% учасників контрольної групи мали ті ж штами.

Щоб перевірити, чи можуть «наркотичні» мікроби викликати жирову хворобу печінки, дослідники впровадили штами, що продукують велику кількість алкоголю (HiAlc), в організм «стерильних» мишей (в їх кишківнику мікробів спочатку не було зовсім). Друга група гризунів отримувала протягом трьох місяців етанол, а контрольна група харчувалася нормальною їжею.

Тварини з першої і другої груп стали накопичувати жир печінки через місяць, а через два місяці на їх печінки стали утворюватися рубці.

Таким чином, дослідження показало, що певні штами K. pneumoniae можуть призвести до розвитку жирової хвороби печінки, принаймні, у мишей.

Дослідникам також стало цікаво, як можна впоратися з «п’янкими» мікробами. Відомо, що віруси під назвою фаги здатні знищувати певних бактерій. Фахівці обробили ними мишей, попередньо заражених HiAlc. В результаті у гризунів не виникло порушень функції печінки.

Таким чином експеримент показав, що певні фаги можуть використовуватися для лікування неалкогольного стеатогепатиту. Але це ще треба перевірити у випробуваннях на людях.

Що ж стосується китайського пацієнта, то він позбувся свого синдрому після прийому антибіотиків і зміни раціону. Він також зміг «втихомирити» неалкогольний стеатогепатит.

Тепер ученим належить ретельно вивчити «п’янких» бактерій і їх зв’язок зі здоров’ям печінки людини. Група Юань має намір провести більш масштабне дослідження, учасниками якого стануть дорослі і діти. Така робота допоможе краще зрозуміти, чому у деяких людей ці штами присутні в кишківнику частіше, ніж в інших.

Наукова стаття з результатами дослідження опублікована у виданні Cell Metabolism.