Ще кілька десятиліть тому панувало переконання, що пухлини — стерильне середовище. Але нова консенсусна стаття міжнародної команди вчених із США, Ізраїлю, Австрії та Італії, опублікована 12 березня 2026 року у провідному онкологічному журналі Cancer Cell, завершує цю дискусію: пухлини справді населені бактеріями, грибками і вірусами — і ці мікроорганізми активно впливають на ріст раку, його метастазування та відповідь на лікування. Авторки консенсусу — Марія Ресцінї (CeMM, Австрія; Humanitas, Італія), Флоренсія Мак-Елістер (MD Anderson, США), Равід Страусман (Інститут Вейцмана, Ізраїль) та Марліс Мейзель (Університет Піттсбурга, США) — разом із командою систематизували наявні докази й пропонують єдині стандарти для подальших досліджень у цій галузі.
Що відомо коротко:
- Туморна мікробіота охоплює бактерії, гриби, віруси та інші мікроорганізми, вбудовані безпосередньо в тканину пухлини — не в прилеглі порожнини
- Мікроби в пухлинах перепрограмовують ракові клітини та імунне мікросередовище, впливаючи на прогресування хвороби і відповідь на терапію
- Зміна складу мікробіоти (кишкової та пухлинної) може змінювати ефективність хіміотерапії та імунотерапії
- Ключові проблеми: низька кількість мікробів у тканинах, ризик контамінації під час обробки зразків, методологічна неоднорідність між лабораторіями
- Консенсус пропонує мінімальні стандарти звітності та інтегровані методи (секвенування, просторова візуалізація, культивування, функціональні аналізи)
Від кишкового мікробіому до пухлинного
Зв’язок між мікробіомом і раком почали усвідомлювати через кишкову мікробіоту. Дослідження останнього десятиліття переконливо показали: склад бактерій у кишечнику суттєво впливає на відповідь на імунотерапію (зокрема на інгібітори контрольних точок). Пацієнти з «багатшим» і різноманітнішим кишковим мікробіомом частіше відповідають на ці препарати; у пацієнтів із меншим різноманіттям відповіді гіршіші.
Але ще вражаючим виявився інший рівень — безпосередньо всередині пухлини. У 2020 році Равід Страусман (Інститут Вейцмана) разом із колегами опублікував у Science landmark-дослідження, що показало: пухлини різних органів мають специфічні мікробні підписи. Рак підшлункової залози, молочної, товстої, легень — кожен містить характерний набір внутрішньоклітинних бактерій, відмінний від інших типів і від навколишніх тканин.
Але найрезонанснішим практичним відкриттям виявилось те, що ще 2017 року знайшла та сама група: бактерії Gammaproteobacteria, що несуть ген цитидиндеамінази CDD-L, метаболізують гемцитабін — один з основних хіміопрепаратів при раку підшлункової залози. Простіше кажучи: бактерії в пухлині «їдять» хіміотерапевтичний препарат, не даючи йому діяти. Лікування антибіотиком частково відновлювало ефективність терапії в лабораторних моделях.
Знайдені бактерії, безпосередньо пов’язані з агресивним раком простати — і це відкриття вписується в ту саму логіку: мікроорганізми в тканинах можуть бути не лише наслідком раку, а й активними чинниками його прогресування.
Як мікроби впливають на пухлину
Консенсус систематизує кілька ключових механізмів впливу туморної мікробіоти на канцерогенез.
Перший — структурні сигнали: фрагменти клітинних стінок бактерій (ліпополісахариди, пептидоглікани) та їхні нуклеїнові кислоти надходять у мікросередовище пухлини, активуючи рецептори вродженого імунітету як у ракових клітинах, так і в пухлинних імунних клітинах — макрофагах, дендритних клітинах, Т-лімфоцитах. Залежно від типу сигналу і контексту це може і посилювати, і пригнічувати протипухлинний імунітет.
Другий — метаболіти: продукти мікробного обміну речовин (коротколанцюгові жирні кислоти, індоли, вторинні жовчні кислоти) локально змінюють біохімічне середовище пухлини, впливаючи на проліферацію клітин, метаболізм і виживання.
Третій — пряма колонізація: у деяких випадках живі мікроорганізми долають слизові бар’єри і безпосередньо оселяються в тканинах пухлини, вступаючи в інтимний контакт з раковими клітинами і резидентними імунними популяціями. Зокрема, показано, що Fusobacterium nucleatum, типово мешканець ротової порожнини, потрапляє через кровотік у метастази колоректального раку і там сприяє резистентності до терапії.
Антибактеріальні покриття виявились ненадійними — подібна ненадійність виявляється і в спробах «просто прибрати» мікроби з організму: мікробіом занадто складний і взаємопов’язаний, щоб таке спрощене втручання давало передбачувані результати.
Виклики і чому поле так поляризоване
Одна з головних причин, чому навколо туморної мікробіоти так багато суперечок, — технічні труднощі. Мікробна «завантаженість» в тканинах пухлини надзвичайно мала — часто на кілька порядків менша, ніж у кишечнику. Це означає, що навіть мінімальне забруднення зразка мікробами із довкілля може давати хибнопозитивні сигнали.
Консенсус визначає мінімальний набір стандартів: паралельні негативні контролі, стандартизований збір і зберігання тканин, обов’язкові методи валідації мікробної присутності in situ (а не лише секвенуванням), і відмінність живих мікробів від їхніх молекулярних слідів (ДНК, білків, метаболітів).
Принципово важлива концептуальна деталь, запропонована авторами: туморна мікробіота — це не лише живі мікроорганізми, а й весь спектр мікробних молекул, що перебувають у всіх компартментах пухлини. Ця ширша дефініція відрізняє туморну мікробіоту від мікробів у сусідніх порожнинах (наприклад, у просвіті кишки) і підкреслює їх інтегровану взаємодію з тканиною. Кишкові бактерії вміють перепрограмовувати жирові клітини — і аналогічна логіка поширюється на перепрограмування клітин у пухлині.
Клінічні перспективи
Практичні висновки консенсусу стосуються двох напрямків. Перший — мікробні біомаркери: якщо певні мікробні підписи пухлин передбачають прогноз або відповідь на терапію (як уже показано для раку підшлункової залози), вони можуть стати частиною діагностичного тестування. Другий — терапевтичне маніпулювання: зміна складу мікробіоти (кишкової або безпосередньо пухлинної) може потенціювати імунотерапію або долати хіміорезистентність.
Принципово важливо: консенсус не пропонує негайно призначати антибіотики для лікування раку. Натомість він закладає строгу методологічну основу, що дозволить у майбутньому перевірити конкретні гіпотези й розробити цілеспрямовані втручання.
Цікаві факти
🧫 Перші спостереження бактерій всередині пухлин датуються XIX сторіччям — але без сучасних молекулярних методів їх неможливо було відрізнити від забруднення. Лише поява метагеноміки та просторового секвенування дала інструменти для переконливої верифікації.
🔬 У 2020 році Страусман і колеги показали, що різні типи раку мають характерні мікробні підписи: рак молочної залози — переважно Methylobacterium, рак кишечника — Fusobacterium, рак легень — Thermus. Ці підписи можна виявити навіть у препаратах пухлинної тканини, що зберігались десятиліттями у формаліні.
💊 Спроби маніпулювати мікробіомом для поліпшення відповіді на терапію вже тестуються клінічно. У кількох дослідженнях пацієнтам із меланомою перед імунотерапією давали фекальні трансплантати від донорів, у яких пухлини добре відповідали на ті самі препарати. Результати показали покращення відповіді у частини учасників.
🌐 Щорічно в світі щонайменше 20% онкологічних захворювань прямо або опосередковано пов’язані з інфекціями чи мікробіомними порушеннями — від H. pylori (рак шлунка) до HPV (рак шийки матки) до Fusobacterium (рак товстої кишки). Туморна мікробіота — наступний рівень цього зв’язку.
FAQ
Чи означає це, що рак «заразний» через бактерії? Ні. Туморна мікробіота — це мікроорганізми, які вже присутні в організмі людини (переважно в кишечнику, ротовій порожнині) і потрапляють у пухлини через кровоток або слизові бар’єри. Рак залишається незаразним захворюванням — але бактерії можуть впливати на його перебіг та відповідь на лікування.
Чому досі не існує терапії, заснованої на мікробіомі пухлини? Основна причина — методологічна неоднорідність попередніх досліджень. Різні лабораторії отримували суперечливі результати через різницю в обробці зразків, методах секвенування і стандартах контролю забруднення. Консенсус 2026 року саме й має на меті усунути ці суперечності й закласти основу для відтворюваних клінічних досліджень.
Чи є вже схвалені методи лікування, що використовують цю логіку? Не прямо. Але зв’язок кишкового мікробіому з відповіддю на імунотерапію вже враховується у деяких протоколах — наприклад, пацієнтам перед хіміотерапією рекомендують утримуватись від антибіотиків, що можуть порушити мікробіом. Фекальні трансплантати у поєднанні з імунотерапією вивчаються у клінічних дослідженнях фази I-II.