Вчені повторно проаналізували наукові дані, отримані раніше за допомогою одного з марсіанських орбітальних апаратів НАСА, і виявили свідчення наявності великої кількості води поблизу марсіанського екватора в тому місці, де водяний лід є нестабільним і не повинен існувати.
Ці дані були отримані за допомогою нейтронного спектрометра, встановленого на борту космічного апарату НАСА Mars Odyssey. Підвищивши математичними методами розв’язання цих даних, отриманих спочатку в низькому дозволі, вчені помітили несподівано високі кількості водню, який у високих широтах є ознакою покладів водяного льоду – навколо деяких секцій марсіанського екватора.
Нейтронний спектрометр не може безпосередньо виявляти воду, однак він здатний вимірювати вміст водню, на підставі якого можна розрахувати кількості води або інших водомістких субстанцій. Першим великим відкриттям зонда Mars Odyssey було відкриття в 2002 р. значних кількостей водню у високих широтах Марса. Проте в низьких широтах Червоної планети водяний лід термодинамічно нестабільний, тому для вчених стало несподіванкою виявлення настільки великої кількості водню поблизу екватора планети.
Поки вчені не можуть точно визначити походження цього водяного льоду. Згідно з однією з робочих гіпотез лід і пил з приполярних областей планети могли бути перенесені за рахунок атмосферної циркуляції до екватора в той час, коли нахил осі Марса до площини екліптики був вищим, ніж зараз. Однак ці умови останній раз існували сотні тисяч або навіть мільйони років тому. За цей час лід, розташований на будь-якій глибині, будучи термодинамічно нестабільним, повинен був давно випаруватися. Додатковий «захист» цьому льоду міг забезпечити шар затверділого пилу, що покриває його, проте ця версія теж слабо узгоджується з кількостями водяного льоду, наявними згідно даними на екваторі Марса, відзначають дослідники.