Метан, як один із найпотужніших парникових газів, викликає дедалі більше занепокоєння через свою участь у глобальному потеплінні.
У таких сферах, як сільське господарство та обробка відходів, традиційні методи видалення метану часто є затратними та малоефективними. Біофільтрація, яка спирається на мікробне окислення метану, пропонує сталу та масштабовану альтернативу. Як зазначає д-р Чунпін Ян, «біофільтрація є масштабованою, енергоефективною альтернативою традиційним технологіям очищення метану».
У новому огляді науковці з Китаю та Польщі аналізують ключові аспекти цієї технології, зосереджуючись на двоетапному механізмі переробки. Спочатку метан дифундує у біоплівку, де метанотрофи окислюють його до CO? і води. Основні виклики пов’язані з конкуренцією з іншими забруднювачами, такими як леткі органічні сполуки, і структурними параметрами фільтра. Ефективність залежить від типу мікробного інокулята, часу перебування газу у фільтрі та фізичної організації системи.
Для поліпшення результатів запропоновано три стратегічні підходи: стимулювання активності мікроорганізмів, модифікацію фільтруючих матеріалів і використання поверхнево-активних речовин. Останні сприяють кращому масоперенесенню між фазами газу та рідини, підвищуючи загальну продуктивність. Важливо, що «успіх біофільтрації залежить від глибокого розуміння мікробних взаємодій та конструкції системи», – наголошує автор.
Це дослідження з’являється в контексті міжнародних зобов’язань, зокрема ініціативи «Глобальна обіцянка щодо метану», що стимулює пошук ефективних рішень. Біофільтри не лише знижують витрати на утилізацію викидів, а й сприяють циркулярній економіці, перетворюючи відходи на біомасу. Зібравши сучасні дані про мікробні процеси, інженерні втручання та системну динаміку, автори статті відкривають шлях для нового покоління технологій очищення повітря.