За словом «титани» в даному випадку ховається зелене і нафтогазове лобі. І те, і інше має на сьогоднішній день колосальний вплив на владу держав і міжнародних організацій. Часто за високопарними розмовами про долі світу і щастя нащадків ховається лише бізнес-інтерес: одні пропонують розвивати альтернативну енергетику, інші – вуглецеву.
Прихильники обох позицій ведуть безкомпромісну боротьбу, в якій, як відомо, всі засоби хороші. Одним з таких засобів є технологія вловлювання та зберігання вуглецю (CCS). Вона передбачає захоплення парникових газів «на вихлопі» промислових підприємств, і його консервацію в підземні сховища. Спірна, сумнівна, дорога, неочевидна… вона, тим не менш, наполегливо нав’язується нафтогазовим лобі.
Читайте також: Зміна клімату: чи варто плекати надію?
Нафтовикам і газовикам у що б то не стало потрібно відстояти позиції вуглецевої енергетики перед обличчям тієї загрози, яку представляють для них альтернативні джерела енергії. В розпорядженні «зелених» є незаперечний козир – вуглецева енергетика посилює парниковий ефект і стимулює глобальне потепління. CCS – це відповідь нафтогазового лобі своїм зеленим опонентам. З цієї причини сумнівна з точки зору екології технологія буде інтенсивно розвиватися. В одній лише Великобританії Асоціація зберігання СО2 вже об’єднує 49 членів, серед яких нафтові, газові, енергетичні, інженерні та хімічні гіганти.