Столітній аналіз глобальних кліматичних даних, опублікований у Communications Earth & Environment, показує, що синхронні посухи охоплюють значно меншу частину планети, ніж вважалося раніше.
Дослідники з Індійського технологічного інституту Гандінагара та Центру Гельмгольца UFZ проаналізували дані 1901–2020 років. Вони застосували мережевий підхід до вивчення посух. «Мережа» означає систему взаємопов’язаних кліматичних подій у різних регіонах. Синхронізовані посухи охоплювали лише 1,8–6,5% суші.
«Ми розглядали початок посухи як події в глобальній мережі», — пояснив доктор Удіт Бхатія. Якщо віддалені регіони входили в посуху одночасно, їх вважали пов’язаними. Такий підхід дозволив визначити «осередки посухи». Серед них Австралія, Південна Америка та південна Африка.
Особливу роль відіграє Ель-Ніньйо — Південне коливання («кліматичне явище періодичних змін температури поверхні Тихого океану»). Під час фаз Ель-Ніньйо Австралія часто стає центром посухи. Фаза Ла-Нінья формує іншу географію ризиків. Океанічні коливання створюють мозаїку регіональних реакцій, запобігаючи глобальній одночасності.
Команда також дослідила вплив на пшеницю, рис, кукурудзу та сою. «Ймовірність неврожаю часто перевищує 25%, а подекуди сягає 40–50%», — зазначив Хемант Пунія. Це особливо стосується кукурудзи та сої. Водночас природні кліматичні механізми обмежують одночасні втрати врожаю на різних континентах.
Аналіз показав, що близько двох третин змін інтенсивності посух зумовлені опадами. Решта пов’язана зі зростанням температури та підвищеним випаровуванням. «Опади залишаються домінуючим фактором, але вплив температури зростає», — наголосила доктор Рохіні Кумар. Це особливо помітно в Європі та Азії.
Професор Вімал Мішра підкреслив значення міжнародної торгівлі та зберігання зерна. «Оскільки посухи не вражають усі регіони одночасно, розумне планування може зберегти глобальні запаси продовольства». Дослідження демонструє, що розуміння взаємодії океану, опадів і температури створює інструменти раннього попередження. Це відкриває нові можливості для стабілізації світового продовольчого ринку.