Наука

Чи продовжує життя недолік калорій: вся правда про голодування

Торік автори наймасштабнішого в історії дослідження впливу легкого недоїдання на стан здоров’я і швидкість метаболізму знову порушили інтерес до старої ідеї про продовження життя завдяки зменшення порцій. Але деякі вчені вважають, що простого зменшення числа споживаних калорій недостатньо.

Найбільше в історії дослідження впливу легкого недоїдання на тривалість життя, старіння і здоров’я, почалося більше десяти років тому: тоді вчені набрали першу чергу волонтерів серед молодих і здорових американців, які погодилися протягом двох років отримувати в день на чверть менше калорій, ніж це необхідно згідно з розрахунками. Крім обмежень в харчуванні молоді люди зобов’язалися щотижня здавати кров, робити знімки внутрішніх органів — і проковтнути міні-градусник для постійного моніторингу температури тіла. Все це називалося Calerie-Comprehensive Assessment of Long-Term Effects of Reducing Intake of Energy (всебічна оцінка довгострокових ефектів скорочення споживання енергії). Дослідження проводилося в трьох містах США – Сент-Луїсі, Бостоні та Батон-Руж; в останньому учасники дослідження повинні були, на додаток до всіх своїх поневірянь, з деякою періодичністю проводити 24 години в замкненій кімнаті з калориметрами — для повного обстеження.

Все це пророблялося в спробі зрозуміти, чому легке недоїдання благотворно позначається на здоров’ї. Сам факт цього благотворного впливу не викликав сумніву вже давно; експериментальні підтвердження отримують на дріжджах, черв’яках, мишах, щурах і мавпах з середини 30-х років; у грибків і тварин, які отримують на 20-25% менше їжі, ніж прийнято вважати за необхідне, рідше розвиваються вікові захворювання, і живуть вони довше. Але чому це так, вчені досі не можуть пояснити.

Скільки енергії потрібно для спокою?

У журналі Cell Metabolism опублікована стаття керівників експерименту Calerie зі звітом про результати десятирічних вимірювань в замкнених кімнатах з калориметрами — приладами для вимірювання витрат і поглинання енергії. Ці кімнати в будівлі центру біомедичних досліджень в Батон-Руж – унікальний інструмент, що дозволяє точно оцінити, скільки калорій людина витрачає і скільки отримує і звідки — з з’їдених білків, жирів або вуглеводів.

Учасники експерименту заходили в кімнати близько 8 ранку, не поснідавши. Протягом наступної доби їм заборонялося будь-яке фізичне навантаження. Їжу подавали через спеціальний ліфт. Вентиляція подавала в кімнату свіже повітря, а те, яким дихав волонтер, виводилося зовні і проходило через газоаналізатори. які вимірювали співвідношення кисню і вуглекислого газу. Виведення азоту з організму вимірювали за аналізом сечі. Вчених цікавило, скільки енергії витрачає організм в стані спокою.

Виявилося, що навіть невелике скорочення денних калорій сповільнювало метаболізм на 10%. Частково це пояснюється втратою маси тіла (в середньому волонтери втрачали по 9 кг за два роки експерименту). Але в набагато більшому ступені уповільнення відбувалося через зміни в перебігу біохімічних процесів, яке вчені реєстрували за непрямими ознаками, таким як зміна вироблення інсуліну і гормонів щитовидної залози. Іншими словами, після скорочення калорійності раціону знижувалася і потреба організму в їжі; людині вистачало меншої кількості їжі. Разом з уповільненням метаболізму знижувалася і концентрація в тканинах його побічних продуктів, потенційно токсичних або навіть мутагенних (таких як вільні радикали).

Живи повільно, проживи довго

Десять років експериментів – занадто мало для того, щоб оцінити вплив недоїдання на тривалість життя людини, однак і отриманих даних вистачає для того, щоб знову привернути інтерес до старої ідеї про продовження життя внаслідок уповільнення метаболізму і до ідеї про те, що побічні продукти обміну речовин сприяють старінню живих організмів.

У цих теорій є критики і з-поміж авторів експерименту. Луїджі Фонтана, який курирував експеримент в Сент-Луїсі, вважає, що справа не в недоїданні взагалі, а в зміні деяких конкретних інсулінових сигнальних шляхів.

“Можна щодня з’їдати по половині гамбургера і декількох часточок картоплі-фрі, але чи проживете ви довше? Ні, ви помрете від недостатнього харчування, — пояснює свою позицію Фонтана, – повільний метаболізм може бути і у вмираючого від голоду, але це не робить повільний метаболізм біомаркером довгожительства».

Фонтана також вказує на результати експериментів з тваринами, в яких метаболізм сповільнювали, змушуючи щурів плавати в холодній воді. Такі щури жили не довше контрольної групи. В інших дослідженнях кількість вільних радикалів в тканинах тварин знижували медикаментозно; це теж не робило їх довгожителями.

“Дані цікаві, але не можна посилатися тільки на них. Зараз ми розуміємо, що важливо не стільки кількість калорій, скільки генетика, дієта, мікробіом — всі ці фактори визначають результат скорочення калорійності раціону», — говорить учений.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


comments powered by HyperComments
Back to top button
comments powered by HyperComments