За допомогою алгоритму штучного інтелекту німецькі вчені порівняли різні характеристики клітин крові пацієнтів з депресією і здорових людей. Виявилося, депресивні розлади підвищують деформованість клітин, особливо це стосується клітин вродженого імунітету.
Симптоми депресивних розладів не обмежуються пригніченістю, відсутністю інтересу, підвищеною стомлюваністю та іншими порушеннями психіки. Часто вони супроводжуються слабковираженими запаленнями або підвищеним викидом глюкокортикоїдів.
Досліджуючи фізіологічні прояви депресії, вчені з дрезденського технічного університету, Цюріхського університету (Швейцарія) та інститутів суспільства Макса Планка (Німеччина) вперше встановили зв’язок між цим розладом і змінами, які відбуваються з клітинами крові. Результати їх роботи опубліковані в журналі Translational Psychiatry.
У дослідженні брали участь 69 пацієнтів з депресивними розладами й 70 здорових людей. Вчені оцінювали морфологічні та реологічні (пов’язані з деформацією і плинністю) характеристики зразків крові учасників. Вони отримали понад 16 мільйонів зображень клітин крові за допомогою методу деформованої цитометрії в реальному часі. Ця технологія дозволяє вивчати властивості окремих клітин у зразку. Потім дослідники використовували алгоритм штучного інтелекту для поділу клітин на основні типи, а також оцінки різних параметрів, таких як розмір і деформованість.
Клітини крові пацієнтів з депресивними розладами виявилися більш деформованими, ніж у здорових учасників. Тобто вони легше змінювали свою форму під дією зовнішніх сил. Розмір клітин при цьому не розрізнявся між групами. У людей, які протягом життя перенесли депресивний розлад, підвищена деформованість була властива клітинам вродженого імунітету — моноцитам і нейтрофілам, — в той час, як лімфоцити і еритроцити були більше схильні до деформації у пацієнтів, які перебували в депресії на момент дослідження.
Таким чином, крім інших фізіологічних змін, депресію супроводжує і підвищена деформованість клітин крові, особливо імунних. Ймовірно, ці механічні зміни можуть впливати на функції клітин і ставати причиною імунної відповіді, що приводить до розвитку хронічного запалення.
Визначення цього механізму дозволить створювати нові методи терапії, які зможуть відновлювати функції деформованих клітин. На думку авторів дослідження, для створення більш ефективних методів лікування депресивного розладу необхідно об’єднувати як психологічні, так і фізіологічні підходи.