Земля

ДНК мисливців-збирачів дала італійцям довголіття

Нове дослідження: італійці живуть довше не лише через дієту — їхнє ДНК бере початок у часи льодовиків.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Чому люди в Італії, зокрема, живуть довше за більшість? Ну, згідно зі зразками ДНК, вирішальним чинником є їхнє генетичне походження.

by @freepik

Сучасне дослідження звернулося до доісторичного минулого, щоб пояснити феномен довголіття, тобто «здатності людини жити понад середню тривалість життя». Вчені проаналізували геноми 333 італійських довгожителів та порівняли їх зі 103 зразками стародавньої ДНК. Метою було з’ясувати, як взаємодіють «генетика», «навколишнє середовище» та «спосіб життя». Як зазначено в журналі GeroScience, «стародавні популяції могли суттєво вплинути на генетичну основу людського довголіття».

Італія має один із найвищих показників довгожителів у світі, і це має спільний генетичний корінь. Усі досліджені особи походять від західних мисливців-збирачів, перших мешканців Європи після льодовикового періоду. Саме ці групи вижили в умовах екстремального холоду та нестачі ресурсів. Еволюційний відбір посилив механізми захисту та енергетичного обміну.

За даними Phys, «кожне збільшення частки ДНК мисливців-збирачів підвищувало шанси стати довгожителем на 38 відсотків». Цей ефект був зафіксований і серед жінок. Дослідники підкреслюють, що результат майже не пов’язаний із дієтою. Вирішальну роль відіграють успадковані адаптаційні механізми.

Журнал Archaeology Mag зазначає, що «людський організм змушений був еволюціонувати, посилюючи захист і вироблення енергії». Такі зміни закарбувалися в хромосомах і передалися наступним поколінням. Льодовиковий період став не лише випробуванням, а й джерелом генетичної переваги.

Отже, довголіття італійців є наслідком тисячолітньої здатності людини виживати та адаптуватися. Минулі негаразди сформували біологічний ресурс, що працює й сьогодні. Це демонструє майже неймовірну стійкість людського виду.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button